Lissa Wassabi: Під сукню я можу сміливо взути кеди

Lissa Wassabi завжди одягається стильно й епатажно. Ми вирішили поцікавитись, де вона купує речі та яке значення надає брендам.

- Як би ти сама охарактеризувала свій стиль?

- Думаю, його можна сміливо назвати street-fashion. Я люблю змішувати різний одяг. Під сукню можу одягти кеди, а під високі підбори - штани з мотнею. Основний принцип - одягайся, як відчуваєш.

- За модою ти не стежиш?

- Не завжди слід дотримуватися трендів. Звісно, треба бути в курсі останніх тенденцій, але одяг підбирати тільки під себе.

- То ти не любитель гламуру?

- Я не любитель українського гламуру, якщо можна так сказати. Оскільки те, що називають гламуром у нас, - це якась суміш низькопробного глянцю та недоладного фотошопу. У мене ж трохи інше бачення цього напряму в моді. Адже в класичному розумінні гламур - це дорого, стильно, шикарно.

- Наскільки для тебе важливий бренд?

- Зізнаюся чесно, якийсь час я просто зациклювалась на цьому. Для мене огляд речі починався з її бирки. Але зараз я на це перехворіла. Тепер у моєму гардеробі поряд з одягом відомих брендів можна знайти й речі з секонд-хенду.

- Яка найдорожча річ у твоєму гардеробі?

- Моя випускна сукня. Мені її привезли з Парижа. Вона просто нереально гарна - шовкова, червоного кольору. Ніколи не подумала б, що носитиме таке вбрання, адже в мене трохи інший стиль. Але вона було така божественна, що не одягти її я не змогла.

- І яка її вартість?

- Ціну я назвати не можу.

- Вона коштує як хороший автомобіль?

- Ну, трохи менше.

- Яке значення ти надаєш аксесуарам?

- Я завжди ношу на руці дві срібні каблучки, на одній - змія, а на другій - корона. Також на руці завжди годинник - це мій невід'ємний аксесуар.

- А коштовності? Адже кажуть, що найкращі друзі дівчат - це діаманти.

- Можливо, в таких дівчат немає друзів узагалі (сміється). Не можу сказати, що я любитель дорогоцінностей. Більше люблю якісь масивні срібні прикраси. Щоправда, є у мене одна дорога прикраса з білого золота з дорогоцінними каменями. Її мені подарувала мама на повноліття. Але одягаю я її рідко, тільки з якихось особливих нагод.

- Чи завжди ти дотримуєшся дрес-коду?

- Аж ніяк не завжди. Хоча, звісно, класно, коли на вечірці всі одягнені тематично. Якщо ми з друзями організовуємо свої party, то намагаємося встановити жорсткий дрес-код, адже так цікавіше.

- Чи траплялося, що тебе не пускали на заходи через те, що ти не дотримувалася дрес-коду?

- Ну, такого, що я буквально приходжу на party у трусах і піджаці, звісно, не буває. Але, пам'ятаю, на одну рок-н-рол-вечірку мене не хотіли пропускати, оскільки я, на думку організаторів, була одягнена не як стиляга. Хоча мені здавалося, що навпаки.

- Наскільки ретельно ти підбираєш вбрання перед вечіркою?

- У мене найчастіше буває так: коли я ретельно готуюся до якогось заходу, міряю десятки суконь, то потім виходжу і розумію, що в результаті однаково вибрала не те, що треба. А от коли поспіхом накидаєш перше-ліпше вбрання - почуваєшся комфортно.