Антоніна Паперна: Я втомилася відмовляти московським нареченим!

Дочка Ольги Сумської приїхала до Києва відвідати батьків і відкрити виставку "Зірки в олії", на якій була співорганізатором.

У розпал заходу Тоня ексклюзивно поспілкувалася з E-motion і розповіла про те, як їй живеться в Москві й чому вона плаче за домом.

- Тоня, ти надовго приїхала до Києва?

- Буквально на кілька днів. Дуже скучила за батьками, тому приїхала до них, і ще на виставку, для якої я особисто відбирала молодих художників "Зірки в олії".

- Ти розмовляєш трохи з акцентом.

- Річ у тому, що нам забороняють говорити з акцентом на заняттях. Тому я стараюся, тримаюся з усіх сил.

- Тобі там не нудно?

- Повірте, там просто ніколи нудьгувати.

- А як проводиш вільний час?

- У Москві просто неможливо нудьгувати! Я не знаю, що таке канікули, вихідні, і весь час проводжу за навчанням.

- А вечірки?

- Що це? Я там подібних слів не знаю... Востаннє була там на вечірці ще влітку.

- Не вірю.

- Буває, ми влаштовуємо студентські посиденьки з гітарою.

- Світські заходи в Москві ви не відвідуєте?

- Поки що я не доросла до рівня московської світської персони. От коли це станеться, тоді ходитиму.

- Плакала вже в Москві за домом і друзями або через погані оцінки?

- Поганих оцінок я намагаюся не заробляти (сміється). Сльози, звичайно ж, були, тому що я дуже сентиментальна людина і до того ж, я дівчина.

- Коли навчання закінчиться, повернешся до Києва чи робитимеш кар'єру в Москві?

- Життя, звичайно ж, покаже. Мені треба ще довго вчитися, ще рано про це думати.

- У Тоні Паперної вже з'явився бойфренд у Москві?

- Ви знаєте, не дають спокою.

- Уже пропонували руку й серце?

- Так, було кілька дуже наполегливих кавалерів, але в силу того, що я не по це їхала в Москву, я ці пропозиції поспішила відхилити.

- У сім'ї, напевно, вже весілля хочуть...

- Хочуть-хочуть, але чудово розуміють, що дитині потрібно працювати, щоб чогось досягти.

- А на Новий рік прилетите до Києва?

- Ні, що ви, найімовірніше, я святкуватиму його в Москві. Дуже шкода, але такі реалії. Розумієте, побувати в Києві - це як з'їсти делікатес!