Ексклюзивне інтерв’ю Володимира Кузьміна програмі „Аудієнція”

Надія Базів: Дякую, Володимире, що завітали до нас. Нещодавно Ви відсвяткували свій День народження. І, напевно, погодитесь, що з кожним роком ми стаємо іншими. Життя весь час нас вчить. Який із життєвих уроків Ви вважаєте найбільш повчальним?

Володимир Кузьмін: Найповчальніший урок отримав ще у дитинстві. Я навчався в школі і був до 3 класу відмінником. У мене була дуже гарна пам’ять. Я читав вірш і запам’ятовував одразу. От і вирішив, що до деяких уроків можна взагалі не готуватися. Одного разу, коли я був у третьому класі, на уроці біології я погано знав тему і отримав двійку. Уявляєте, у мене ніколи не було ні трійок, ні четвірок, а тут двійка. Вчителька вирішила мене провчити. Цей був дуже гарний урок для мене в житті: ніколи не можна думати, що ти багато знаєш і все можеш.

Надія Базів: - Я пригадую, як на початку 80-х років – вийшла платівка «Карнавалу». Там було написано «рок група». Це, здається, вперше в Радянському Союзі на платівці було написано «рок група»...

Володимир Кузьмін: - Так, це було у перше. Знаєте, було дуже образливо: адже ми записали 10 пісень, але комісія, художня рада пропустили лише 3. Але навіть це було перемогою, бо то були наші з Олександром Барикіним пісні.

Надія Базів: - Ви згадали Олександра Барикіна. А чому Ваші творчі шляхи розійшлися?

Володимир Кузьмін: - Ми були обидва молоді, активні. Я писав багато пісень, і раптом він почав писати. Нам стало тісно в одному колективі...

Надія Базів: - Ви, напевне, погодитесь, що в кожної творчої людини є етапи злетів і етапи падіння. Один із Ваших злетів пов’язують з часом, коли Ви співпрацювали з Аллою Пугачовою. Ви пригадуєте , хто кого знайшов: Ви її чи вона Вас?

Володимир Кузьмін: - Вперше ми познайомились з нею в дитинстві. Моя сестра навчалась з нею в одній школі. Потім це забулось...Наприкінці 85-го року в «Ленінградській зміні» з’явилась публікація, що в нашій країні – згідно опитування глядачів - є дві зірки: Пугачова і Кузьмін. Пугачова не знала, хто такий Кузьмін. І я особливо не цікавився радянською естрадою. Я знав, хто така Пугачова, але особливо не захоплювався, поки не пізнав її ближче...

Надія Базів: - Пісні, які Ви написали для Алли Пугачової, - надзвичайно щирі і ліричні. І вони про кохання. У вас була до неї симпатія?

Володимир Кузьмін: - У нас були дуже гарні теплі дружні стосунки. Ми дуже багато спілкувались. Щоб складати для неї пісні, треба було добре її знати.

Надія Базів: - Чи правда, що Ви пропонували їй вийти заміж за Вас?

Володимир Кузьмін: - Ні, це не правда.

Надія Базів: -Колись Ви сказали, що це було навпаки: вона пропонували Вам одружитися з нею. Це правда?

Володимир Кузьмін: - Це правда...

Надія Базів: - Я пам’ятаю, коли Ви наприкінці 80-их виїхали в Америку. У Вас тоді були і слава, і гроші, і жінки. Ви все залишили. Ви від когось чи від чогось втікали?

Володимир Кузьмін: - Коли я став популярним, моє особисте життя закінчилось. Навіть в під»їзді сиділи прихильники і чекали на мене, їздили за мною в поїздах. Це було жахливо. Ця слава мені заважала. Я не хотів ставати зіркою. Хотів бути поетом, музикантом...