Ірена Карпа розповідає

про кіно, книги та інше

Мандрівниця, фрілансова журналістка й телеведуча, проекти котрої часом виявляються то "заскладними для середньостатистичного васі" (котрого й уособлює редактор ґлянцу), то надто брутальними для цензури, то цілком придатними для інтелектуального культурного каналу.

Фронт-фрау альтернативного гурту ФАКТИЧНО САМІ, авторка чотирьох книг "Знес Паленого. Чтиво ідіотів", "50 хвилин трави", "Фройд би плакав", "Перламутрове порно". Дві останні книги перекладено польською, російською та болгарською мовами.

Сценаристка та кіноакторка (фільми "Аутизм"  Україна, "Компот"  Росія).

Книга "Фройд би плакав" ввійшла до фінальної п’ятірки "Книги року БіБіСі  2005",

Останній зі здобутих вимпелів  "Модный писатель  2006".

 

Життєва позиція: стьоб, стьоб, стьоб.

Метод: провокація.

Дивна річ – сюжети моїх книг збуваються. У книзі Bitches Get Everything, котра скоро вилізе в світ, я навмисне зробила героїню кінорежисеркою. Щоби вона робила щось таке, про що я поняття не маю, і мене перестали забембувати питаннями про "автобіографічність моїх текстів". І тут – маєш тобі неприємність – запрошення на роль в одному фільмі, сценарій та роль в іншому, купи знаків стосовно цього шляху реалізації емоцій та картинок в голові... Тепер в анотації на обкладинці Bitches доведеться додати речення ще й про режисерський дебют – ну і хто повірить у вигаданість подій книженції?!

Ой як страшно. Ги-ги-ги. Але нічого – зі мною Артим, наш гітарист і кліп-мейкер "Фактично Самі". Мої дурні ідеї – його операторське втілення. І наша музика. Барабанщика змусимо грати такого собі клерка, басиста – бездахового романтика, директорку – дівчинку-екстремалку, сама я буду гламурною тьотькою. А ще у нас будуть красиві співачки, юні слемери-поети і японськомовні гуцулки з мудрими собаками. Рррр...

У мене вже "заштампована" бісова купа паспортів – з усіх можливих урбан-ПМЖ найбільше впирає таки Київ. Так само, як з-поміж усіх гір, на які я видиралася, домом залишаються Карпати. Мабуть, навіть вся гидота, демони і "синдроми перехідного суспільства" тут якісь рідні і зрозумілі. Навіть якщо тобі не подобаються жлобські тьотьки, що виходять із кічових магазинів і роблять губки курячою гузкою – стібися з них! Це ж весело. Київ для тебе свій, окремий і не схожий на Київ інших. Єдине, чого йому поки не вистачає, – це буття справжнім полікультурним мегаполісом, подібним до Берліна чи Нью-Йорку. Велкам, панки, велкам, люди з Азії та Африки, нам не вистачає ваших кольорів, пісень і неперевершеного їдла!

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Поделись в социальных сетях

Теги

Читай также


Новости партнёров


Комментарии

символов 999

Новости партнёров

Новости tochka.net

Новости партнёров

Loading...

Еще на tochka.net