Ирэна Карпа предпочитает все в жизни делать необычно, нестандартно и с элементами скандала, правда разной степени тяжести. Увлечение Ирэны путешествиями известно давно, места Карпа выбирает отчасти «антицивилизационными», предпочитая настоящий дух природы уютному комфорту пятизвездочных люксов. Не так давно Ирэна «прошлась» по Гималаям, о чем «с первых рук» поделилась с E-motion, предоставив экстримальные фото гималайских приключений.
«Нарешті полазила найвищим у світі гірським хребтом у Гімалаях. Пропиляла з вірними друзями пішки 180 км десь. Найвища точка була Торунг Пас (5416 м), температура при цьому мінус 15. Повітря сухе, ніс від цього був в шоці. Вперше не особливо сильно діймала мене хвороба висоти - тепер почну копити грубі гроші на сходження на Еверест. Найдибільнішими людьми, що туди ходили, була літня парочка британців, котрі на спір попрасували на горі джинси на вкраденій прасувальній дошці... Що зроблю я, ще придумаю - але будь-які ваші дурнуваті ідеї вітаються...
Как оказалось Карпа не призналась родителям, в какую глухомань она собралась, придумалась интеллектуальная история, абсолютно спокойно действующая на нервную систему близких: «Батькам прийшлося набрехати, що я чемно їду в Краків на літературні семінари. Бо всі мої альпіністські штуки з дитинства супроводжував мамин саунд-трек: "Тільки через мій труп". З часом вони звикли, але ліпше страшну правду про мінус двадцять і кисневе голодування розказувати вже по факту».
К счастью, в Гималайских дебрях никто не потерялся, хотя будучи на приличной высоте и в полной темноте Ирэна потеряла фонарик. К слову добраться до экзотических красот не так уж просто: «Спочатку їхали з Києва до Делі, з Делі до Катманду, звідти до Похари, назад за Похари в Катманду ми спізнювалися в Україну, тому летіли воєнним самольотом- говорит писательница. Так что у кого возникнет желание попробовать себя в экстрим-туризме, выложить прийдется 1400 баксов за перелет и 500$ с собой, «щоб побути там по-скромному і по-ужасному».
На вопрос, где пришлось жить, Карпа развеяла мифы о пионер-лагерях: «По дорозі є багато сіл, де живуть ці горці. Вони люди не дурні і дуже хитріҐ, тому зробили щось наподобії Tea House. І ці чайні доми, хоча й не дуже отоплюються, але пропонують місцеві теплі покривала, спокіно можна під ними спати, а потім грітися біля пічки, біля дров. Там же готують і їжу, причому існує така закономірність, чим вище ти йдеш вгору, тим іжа стає дорожчою. Дивно, звикаєш до цих сіл, тобі здається, шо то великі міста. А потім сходиш вниз, і від світла якихось кіосків сувенірних тобі здається, що ти тупо на Манхеттені».
На этой горной вершине Ирэна Карпа не останваливается и уже в январе планирует с мужем поездку в Восточную Азию. Как говорит «дівчина-епатаж»: «Я взагалі люблю такий відпочинок, подобається долати якісь труднощі, гори – це моя стихія, хочеться весь час добиратися все вище й вище, там, де поменше людей».
Подписывайся на наш Facebook и будь в курсе всех самых интересных и актуальных новостей!
Комментарии (1)