Сергій Жадан “Anarchy in the UKR”

Дати Жаданові визначення, класифікувати за звичними параметрами і поставити на полицю бік-о-бік з іншими її експонатами — ось що хотілося б зробити багатьом літературознавцям. Але він наполегливо

Дати Жаданові визначення, класифікувати за звичними параметрами і поставити на полицю бік-о-бік з іншими її експонатами — ось що хотілося б зробити багатьом літературознавцям. Але він наполегливо відбивається від усіх звань і титулів, від установлених правил і традицій. І робить це не тому, що це зараз модно і кльово, а тому, що такий він вийшов. З’явився на цей світ бунтарем і анархістом, талановитим порушувачем суспільного спокою. Сергій Жадан не платить податки, тому що йому западло, не любить літературу, хоча сам пише вірші та прозу, курить травичку, багато п’є і говорить про це не без гордощів, а також час від часу влаштовує літературні фестивалі та акції громадянської непокори.

У цьому році в Жадана вийшло дві нові книги, одна з яких “Anarchy in the UKR”. Це книга, яку важко віднести до певного жанру — стільки тут усього намішано. Як говорить сам автор: “Фактично, це не художня проза, з одного боку, з іншого — це не повний нон-фікшн, з третього — це не зовсім есеїстика, з четвертого — не зовсім щоденникові записи. Це щось на межі”. Так само на межі знаходиться і тематика книги. “Anarchy in the UKR” — це збірка оповідей, а радше спогадів про дитинство та юність, нещодавнє минуле й про те, чого не було взагалі.

Збірка складається з чотирьох частин, у кожній з яких по 10 історій. Маємо сорок різних історій, дуже образних, інколи до болю смішних, інколи романтичних, а інколи сумних, навіть драматичних. Та не дивлячись на строкатість цих історій з життя, збірка вийшла дуже цілісною і гармонійною, ліричною і легкою.

У мові Жадана багато музики і багато руху, а ще непомірні за розмірами кортасарівські речення. Але вони зовсім не обтяжують текст, навпаки, роблять його логічним і об’ємним. Мова його творів — сучасний молодіжний сленг без галицького присмаку. “Писати — це спосіб упорядкування і боротьби із стихійністю життя, яке волочить тебе по своїй течії і б’є тебе об каміння”, — вважає Оксана Забужко.

Не знаю, що думає з цього приводу Сергій Жадан, але схоже, що він дійсно впорядковував “історії, лише на перший погляд подібні одна до іншої, випадкові обличчя, які марно виганяєш із пам’яті, ніби сарану з пшеничних полів, імена, котрі викрикувалися у темряві, телефони, котрі записувались на долоні”. А більш-менш впорядкувавши, випустив своє творіння у світ.

Якщо вам не подобаються багатослівні ліричні відступи, зміксовані з “лівими” ідеями, якщо вам не подобається весь час натикатись на привидів радянського минулого і боротись з системою, якщо ви вважаєте, що влада — це єдине, на що можна покластись в цьому житті, ні в якому разі не читайте “Anarchy in the UKR”.

Murushki

При написанні рецензії були використані матеріали: Жадан for the masses, інтерв’ю з автором.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Поделись в социальных сетях

Теги

Читай также


Новости партнёров


Комментарии

символов 999

Новости партнёров

Новости tochka.net

Новости партнёров

Loading...

Еще на tochka.net