Світлана Поваляєва “Сімург”

Впадіння в мейнстрьомСамовизначення Поваляєвої “гламурний панк” – не помилка. В час, коли контркультура перетворюється на культуру клубну і кожен true gop* може приєднатися до травестії скінотеатру,

17 мая 2006, 11:00

Впадіння в мейнстрьом

Самовизначення Поваляєвої “гламурний панк” – не помилка. В час, коли контркультура перетворюється на культуру клубну і кожен true gop* може приєднатися до травестії скінотеатру, це – мімікрія, самоіронічне признання в штучності задля рятування своєї інакшості.

Попередні твори Світлани Поваляєвої запам’ятались нам такою насиченістю, такою щільністю мови, що не виникало думки не те що про ритміку, а й відпадала всіляка надія прочитання книги до кінця. Вистачало по три речення на день.

Цього разу сухі губи таки змочені оцтом. “Сімург” уже не нагадує переклади американської рок-поезії, натомість впевнено просувається до улюбленого авторкою магічного реалізму, не втрачаючи, втім, головної риси поваляєвського письма – важкої непереборної лірики. Такими очима мріяв дивитись Лоренс Дарел (Lawrence Durrell).

Зміни закономірні. Поступово, дуже обережно наближалася Поваляєва до влади над своїми персонажами. Раніше вони, виплекані з уламків авторського недописаного alter ego, ледь борсаючись в неможливому для швидкого пересування синтаксисі, відігравали своє в п’єсі, схожій радше на антракт, де під фінал все оголошувалось фікцією. А зараз поваляєвські метафори збільшилися від сумнівного порядку слів до цілком готичних сюжетиків, які надали їй право на власний набір пластилінових ляльок. Врешті, правда, з них буде зліплено велику рибу.

Культ риби. Окрім підозріло виниклих інтонацій (речення, що непомітно з’їдають півсторінки і в яких вся пунктуація – коми), Поваляєву з її однолітком Жаданом загадково поєднує цей нерозчинний німий образ, що його ексклюзивною магією використання, донедавна здавалось, тільки Жадан і володіє. Тепер у Риби оформилась жрецька пара.

Колись я мав нагоду запитати в Світлани, чому в неї “Фройд”, але “Реріх” замість “Рьоріх”, а вона доволі правдиво здивувалась: “Де в мене той Рьоріх, не могла я про нього писати, терпіти його не можу!” Їй так личить – цілковита абстиненція в тексті. Вона не відповідає за своє написане.

Тож ми маємо бути вдячними за те, що вона й досі (це вже її четверта книга) здатна на щохвилинні осяяння і не лінується, встигає записувати ту страшенну безліч деформованих глюків, рефлексій, одкровень – по записниках, може, й на форзацах чужих книжок, звісно, що на сигаретних пачках, на травмованих трамвайних квитках. У межах відбитку її стопи на торішній траві можна розгледіти світову історію мурах, обриси мертвої риби, компактний та прозорий мікрокосм або просто перелік складових земного епідермісу, сторінок на двадцять. А як відведеш погляд, то знову бачиш тільки те, що й завжди бачив.

Тільки не запитуйте роздратовано “Ну й що?” після прочитання. Проблема тут не умоглядна, навіть, а умоглючна якась, схожа тим на всі поваляєвські теми.

Олек Веремко-Бережний

Книгу було люб’язно надано видавництвом “Фоліо

*Справжній гопник (англ.)

Подписывайся на наш Facebook и будь в курсе всех самых интересных и актуальных новостей!


Комментарии (5)

символов 999
  • Gela 4 года назад

    Абстиненція в тексті - це як?

    Прокомментировать Мне нравится
  • Gela 4 года назад

    Абстиненція в тексті - це як?

    Прокомментировать Мне нравится
  • Автор 4 года назад

    Дивно, що ви не помітили "деформованих глюків". Якби я був зовсім простий, я б сказав, що буває абстиненція в житті, а буває в тексті; про те ж, як одне перетікає в інше, написано сотні книжок. Можна поетичніше: Поваляєва живе в тексті. Не навпаки. Абстиненція проявлена і абстиненція сюжетна.

    Прокомментировать Мне нравится
  • Автор 4 года назад

    Дивно, що ви не помітили "деформованих глюків". Якби я був зовсім простий, я б сказав, що буває абстиненція в житті, а буває в тексті; про те ж, як одне перетікає в інше, написано сотні книжок. Можна поетичніше: Поваляєва живе в тексті. Не навпаки. Абстиненція проявлена і абстиненція сюжетна.

    Прокомментировать Мне нравится
  • Gela 4 года назад

    Чому думаєте, що я не помітила? Але абстиненція більше зацікавила. Якби я була трохи складніша, то сказала б, що в даному разі маємо яскравий приклад нелогічної побудови метафори. Із серії "я вам русским по белому говорю" :))) http://www.slovnyk.net/?swrd=%E0%E1%F1%F2%E8%ED%E5%ED%F6%B3%FF

    Прокомментировать Мне нравится
  • Gela 4 года назад

    Чому думаєте, що я не помітила? Але абстиненція більше зацікавила. Якби я була трохи складніша, то сказала б, що в даному разі маємо яскравий приклад нелогічної побудови метафори. Із серії "я вам русским по белому говорю" :))) http://www.slovnyk.net/?swrd=%E0%E1%F1%F2%E8%ED%E5%ED%F6%B3%FF

    Прокомментировать Мне нравится
  • Автор 4 года назад

    Радий, що натрапив, на підкованого читача. Маю надію, що ви подивитеся ще якісь мої тексти в майбутньому, перш ніж остаточно розчаруватися. Мені сподобалося, коли ви "складніша".

    Прокомментировать Мне нравится
  • Автор 4 года назад

    Радий, що натрапив, на підкованого читача. Маю надію, що ви подивитеся ще якісь мої тексти в майбутньому, перш ніж остаточно розчаруватися. Мені сподобалося, коли ви "складніша".

    Прокомментировать Мне нравится
  • Gela 4 года назад

    Обов'язково подивлюся :)

    Прокомментировать Мне нравится
  • Gela 4 года назад

    Обов'язково подивлюся :)

    Прокомментировать Мне нравится
Показать еще

Loading...

информация