"Жовтень" ко дню конституции Украины

До Дня Конституції України28 червня 2006 р.у кінотеатрі „Жовтень”(вул.Костянтинівська, 26, м „Контрактова площа”)на сеансі 16.40 у залі „Кіноман”показ трьох короткометражних

До Дня Конституції України

28 червня 2006 р.

у кінотеатрі „Жовтень”

(вул.Костянтинівська, 26, м „Контрактова площа”)

на сеансі 16.40 у залі „Кіноман”

показ трьох короткометражних фільмів-дебютів

українських режисерів

(вартість квитків від 6 до 10 грн.)

«СТАРША ДОЧКА»

короткометражний відеофільм-дебют

Автор сценарію – Роман Бродавко

Режисер-постановник – Наталія Ковальова

Зв’язок між минулим і сьогоденням часом виявляється несподівано. Хіба міг думати Іван Костянтинович Тригубенко, літній чоловік, який живе десь на окраїні Одеси про те, що раптом до нього завітає молода вродлива жінка з Петербургу і що вона... його дочка? Адже колись юним курсантом морехідного училища перебуваючи на практиці у Архангельську, Тригубенко закохався у дівчину, але коли повернувся до Одеси і згодом отримав від неї листа, у якому дівчина написала йому, що вагітна, не відповів їй, а потім – і забув про неї...

Подальше життя було нелагідне до Тригубенка. Він змінив чимало професій, пив. Невідомо, чи щасливий він у шлюбі. Дочка Люба одразу після закінчення школи народила хлопчика, якого виховують дідусь і бабуся. Фактично, маленький Льошка залишився не тільки без тата, але й без матері, яка зовсім не приділяє йому уваги. Сіре, завжди буденне, безрадісне життя...

А та жінка, що приїхала у справах до Одеси та за наказом матері, яка розповіла дочці про все, - нібито з іншої планети. Вона обіймає посаду завідуючої кафедри у інституті, щаслива у шлюбі, виховує сина. І при цьому Марина (так звуть жінку) не відчуває образи за те, що рідний батько навіть не знав про те, що вона є на світі. Марину виховав інший чоловік, який був для неї справжнім батьком і пам’ять про якого зберігається у її серці назавжди. Але зустріч між Мариною і Тригубенко багато що висвітлила в їхніх серцях. Доля не прощає зради, особливо зради самого себе. Але прозріння – це шлях до порозуміння й духовного очищення.

Фільм закінчується на оптимістичній ноті. Автори та виконавці ролей у фільмі прагнуть передати глядачеві свою віру в те, що людяність і добро набагато сильніші за байдужість і жорстокість.

«ОКСАМИТНИЙ СЕЗОН»

короткометражний художній фільм

Автор сценарію та режисер – Олександра Хребтова

Кінофільм „Оксамитний сезон” знятий за оригінальним сценарієм режисера-дебютанта Олександри Хребтової в жанрі мелодрами.

Події розгортаються в наш час, головними героями яких постає, вже не молоде подружжя – Семен і Ніна. Майже все їх життя пройшло в догляді за хворою тітонькою Семена. Смерть тітоньки та залишені нею гроші надають можливість героям, нарешті, пожити „для себе”, пофантазувати про власне майбутнє, якого залишилося вже так небагато...

Поїздка до моря, саме у те місто, де, у зв’язку з хворобою тітоньки, так раптово припинився їх „медовий” місяць – це символічне повернення героїв у свою молодість. Зворушливі спогади, та хвилини купання в морі – маленька нагорода Ніні та Семену за життя, яке промайнуло в турботах не про себе.

Зйомки картини проводилися в Ялті та Сімеїзі в жовтні 2005 року.

«ФІЛОСОФІЯ»

короткометражний відеофільм-дебют

Автор сценарію – Олена Урасакі

Режисер-постановник – Алла Пасікова

Навіть у самому глухому селі і навіть вже не молоді люди – все одно шукають свого місця в житті, будують фантастичні плани на майбутнє, не перестають мріяти і сподіватись.

Ваня – п’ятдесятирічний чоловік, дивакуватий і дещо „не від світу цього”, досі закоханий в ту саму Пашу, що і в юнацькі роки. Все життя він один в своїй хаті, що стоїть на краю села, і, на перший погляд, здається навіть покинутою. Він ніколи не працював (інвалід дитинства) і живе на мізерну пенсію, але це його абсолютно не засмучує. В нього свої радощі в житті – наприклад, прочитати розумну книжку – що раз і назавжди відокремило його від сільської громади, яка вважає Ваню мало не місцевим дурником, але і цим він теж зовсім не переймається. Єдиний, хто інколи заходить до Ванної хати – сільський музикант Толя. Толі подобається, що на відміну від решти „примітивних” мешканців села, він може з Ваньою не тільки випити – а й поговорити. То ж і приходить Толя до Вані, і вони розмовляють про сенс життя...

Зйомки фільму відбуваються влітку, в селищі Читачів Київської області.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Поделись в социальных сетях

Теги

Читай также


Новости партнёров


Комментарии

символов 999

Новости партнёров

Новости tochka.net

Новости партнёров

Loading...

Еще на tochka.net