Український heavy folk звучить колоритно і неповторно. Розбавлений суто українськими бандурою та бубном, ніжними голосами скрипки та віолончелі, а також гармонійним поєднанням ударних, клавішних та гітар – саунд гурту набуває свого неповторного шарму та стилістики. Дививижного національного відтінку добавляють поетичні тексти з мотивами народної лірики, козацької балади та епосу. Вся платівка звучить наче гімн людським достоїнствам: любові до рідної Землі, величності козацької душі, волелюбності та віри в себе. Протягом всієї платівки вокал звучить рівно і урочисто, і тільки в окремих композиціях тональність голосу знижується до зворушливої оксамитовості, зокрема у пісні «Її лиш тінь».
Альбом відкривається феєричною композицією «Слався, Мати-Русь», а завершується бонус-треком «Песьня Чугайстра».
Неабиякою урочистістю також вирізняються композиціїї «Кривий танець», «Козаки», «В дикім полі», «Стежки обрію», «Небо».
Сповнена непереборного оптимізму, і в жодному разі не відчаю, пісня «Не вмирай» звучить наче виклик смерті – «В смерті хижу пору ми повинні жити вічно», «я не вірю в смерть!». І волею-неволею починаєш вірити в те, що нічого у цьому світі не може зупинити тебе, що «доки Сонце сходить на Святій землі» – ти зможеш винести все, що тобі готує доля.
Окремої уваги заслуговує офіційна кавер-версія білоруського хіта «Twilight Sun» гурту «GODS TOWER» (в українській версії композиція має назву «Пісня Чугайстра»). Образ Чугайстера (лісовика, який чатує на нявок та стрівши в лісі живу душу, не чинить їй лиха, тільки чемно запрошує до танцю) притаманний тільки українській міфології. Чугайстер приречений все життя жити на самоті і чекати нявок, щоб позбавити їх життя. Словами лісовика у пісні яскраво виражається мотив самотності та безнадіїї – «Про що ти мрієш, як живеш на самоті..», «Все, що наснилось більше не вернеться». Протягом 11 хвилин бандура звучить наймовірно проникливо і проймає до глибини душі, а віолончель додає композиції тривожності та трагічності.
У альбомі також є нові версії пісень із демо-запису «За межею» – «Її лиш тінь» (єдина повільна композиція у альбомі) та «Гнилгород».
Загалом платівка вийшла вдалою та варта найвищої оцінки.