Доки, випивши, п’янiєш – радiй!
Доки вiд кохання млiєш – радiй!
Вихiд лиш один з усього – нiщо.
Край нiчого щось тi мрiє – радiй!
Поки ще за спиною меча не виймали,
Поклич, аби вина, келихи виймали.
Чи ти золото, лайдаче, аби тебе люди
Закопали, а по тому шукали, виймали.
З усiх найрiднiшi в могилу лягли,
На порозi смертi схилились, лягли.
Одне вино в один келих усiм наливали,
Та вони ранiше упились, лягли
Я губами повний келих обхопив, як мiг,
Благав, аби довголiття знайти допомiг,
Губи до моїх приклавши, келих зашептав:
Пий, бо знову не побачиш юностi порiг.
Переклад Світлани Хміль