леанка дівчина кохана
пробач запізній час візиту
я прагнув вибігати квіти
тобі до ніг о моя панна
були всі ринки наче в пустці
на коріатовичей голо
і не побачив я навколо
ні однієї з квітами бабусі
лиш біля філармоно-синагоги
захланні та брудні цигани
пропонували цвинтарні тюльпани
позірно заголив лишайні ноги
я вже й молився до марії-терезії
та квіти відмовлялись появитись
в ужі хотів я навіть утопитись
так він щорік все більш міліє
за браком руж чи хоч латаття
почав благати я “леанку”
залиш мені мою коханку
продай “троянду закарпаття”
без квітів люба я але зажди
вже не було руж полум’яних
що пасували би до вуст коханих
однак “троянда закарпаття” є завжди