На новорічні свята Ольга Фреймут разом із донькою Златою побувала у Великобританії. Вісім днів телеведуча з дитиною провела в Лондоні й за цей час устигла побачити дуже багато цікавого. Але про все по порядку.
– Ольго, чому ви відправилися саме на Туманний Альбіон?
– Я хотіла показати доньці її батьківщину. Адже Злата народилася у Великобританії і є громадянкою цієї країни.
– А де зупинилися в Лондоні?
– Ми жили в дуже цікавому готелі. Це готель мого друга. Він примітний тим, що в ньому постійно проходять фотосесії для Vogue, L'Officiel. Готель недорогий, чотиризірковий, але кожна кімната концептуальна. Там їх тридцять, і кожна оформлена в якійсь певній тематиці. Я, наприклад, жила в номері «Шотландія», де на стінах висіли сімейні герби, ліжко було застелене ковдрою у вигляді кілта, антикварні меблі. Мене це трохи лякає, але я себе змусила пожити в такому колориті. Там була ще кімната, яка називалася «Монохромна Мерлін Монро». Правда, я туди не хотіла селитися, бо, кажуть, що там є привиди.
– Виспатися за час новорічних свят хоч удалося? Адже у вас робочий графік такий специфічний – підйом удосвіта.
– Спала, звісно, трохи більше. Втім, однаково прокидалася годині о сьомій за місцевим часом. Зате подивилася британські ранкові шоу й можу сказати, що наші значно цікавіші, яскравіші та жвавіші. У них якось усе дуже примітивно, хоча й багато грошей вкладено. Я зрозуміла, якби в нас були такі бюджети, то ми всі премії «Греммі» брали б.
– Ну, мабуть, не весь час телевізор дивилися. Чим іще запам'яталася поїздка?
– Ой, було багато цікавого. Наприклад, я побувала на футбольному матчі за участю команди «Фулхем». Як виявилося, мій добрий приятель є директором цього клубу. Тому ми сиділи в ложі для почесних гостей в оточенні лондонської аристократії: представників медіа, спорту, моди. Звісно, було дуже цікаво побувати там. До речі, мене запросили на матч «Шахтар» – «Фулхем», який відбудеться 25 лютого в Донецьку. Мені вже забронювали місце у VIP-ложі. Також відвідувала різні вечірки, світські раути. Завела багато корисних знайомств. Ну і, звичайно, насолоджувалася шопінгом. Адже саме під час новорічних свят дуже гарні знижки в лондонських магазинах. Так що я суттєво оновила гардероб до весни. Загалом, дуже добре провела час.
– До Києва летіли з більшим багажем, ніж до Лондона?
– Так. Але я завбачливо заплатила за додатковий багаж іще в Україні. У Лондон я летіла з одним рюкзаком, парою джинсів, навіть взуття змінного не брала. Вранці пішла накупила одягу і собі, й доньці.
– До речі, а що найбільше запам'яталося вашій доньці?
– Їй усе дуже сподобалося, але найбільше вражень залишило відвідування музею Мадам Тюссо. Вона навіть казала, що хоче повернутися туди ще раз. Також їй сподобався шопінг. Ми зайшли в один із магазинів, де завжди голосно звучить музика й багато дівчаток-модниць із усього світу. У відділі взуття для Злати взагалі був рай – вона переміряла там, напевно, все що було. При цьому танцювала постійно, а ми це все знімали на відео. Загалом, її мало цікавив Лондон бридж чи Біг-Бен, як я сподівалася, а сподобався музей Тюссо та модний магазин (сміється – прим.авт.)
– Кажуть, погода в Лондоні в ці дні була не дуже гарна?
– Так. Рідні навіть дзвонили – хвилювалися. По телебаченню показували, що мало не катастрофа. Адже для британців невеликий сніг – це вже нереальна проблема. Їдеш у метро, читаєш перші шпальти газет: «Найбільший снігопад за 20 років». Вмикаєш телевізор, новини BBC – там стоїть ведучий зі сніжкою в руці й каже, що тисячі британців через негоду не змогли дістатися до роботи. Тієї миті я зрозуміла, які українці витривалі і як ми можемо легко долати будь-які труднощі.
– А ви ніколи не думали залишитися жити в Лондоні, знайти там роботу? Взагалі пропозиції надходили?
– Була пропозиція знайти собі агента, який би представляв мої інтереси в Англії і вже займався пошуком роботи. Це запропонував Майкл Колл, який раніше був королівським Кореспондентом BBC. Але я об'єктивно оцінюю свою англійську з акцентом і розумію, що вище кореспондента я там навряд чи зможу піднятися. Хоча, якщо не дай Боже не складеться з роботою в Україні, то є люди, які зможуть мені допомогти у Великобританії. Думаю, я там, як українка була б екзотикою в них на телебаченні. Напевно, не пропала б. Там ведуча, яка веде передачу – аналог українського «Танцюють всі», заробляє 3 мільйони фунтів на рік. І я замислилася (сміється – прим.авт.). Ну хіба, коли що, поїду туди працювати на старості. Адже в них майже всі телеведучі у віці за сорок років. Тому молодість можна провести на українському телебаченні, а потім поїхати до Лондона. Втім, Лондон став зовсім іншим, ніж був п'ять років тому. Дуже багато іноземців, дуже багато. І це мене трохи засмутило.
– За колегами не нудьгували?
– Я дуже занудьгувала за своєю роботою. Дуже сумувала. І тому зараз я не можу уявити, що працюватиму десь в іншому місці. Хоча, звісно, якщо запропонують мільйони, чого лукавити, напевно поїду й до Англії. Але спеціально шукати якісь виходи на британське телебачення я не буду.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі