А.Р.М.І.Я. оминає ломбарди, а Кіше досі віддає кредити

Українські зірки намагаються не влазити в борги, але цілком можуть позичити комусь кілька тисяч доларів.

3 березня, 18:05

Приміром, Тимофій Нагорний у ломбарди не звертався, зате добре знає, що таке комісійні магазини. Настя з групи А.Р.М.І.Я. хотіла закласти дорогу каблучку, але до приймального пункту так і не дійшла.

Що ж думають наші зірки про борги та кредити, і чому більшість із них намагаються оминати ломбарди, читайте далі.

Андрій Кіше: Із ломбардами ніколи не зв'язувався. Можливо, ще за радянських часів моїм батькам доводилося вдаватися до цих послуг, точно не згадаю. Що стосується боргів, один раз у житті я зробив дуже велику помилку – взяв кредит на будівлю дому. Я виконав завдання на 80%, зараз поки що зупинився. Не люблю позичати гроші і, слава Богу, нічого не заставляю.

Настя «Руда» (А.Р.М.І.Я.): Ломбарди намагаюся оминати, хоча колись було бажання закласти дорогу річ. У мене є гарне колечко, у кризовий час хотіла його здати, але вчасно одумалася. Я вважаю: якщо людина тобі робить дорогий подарунок від душі, не варто його віддавати або продавати. Що стосується боргів, у борг завжди давала та даю. Упевнена: якщо допомагати хорошим людям, близьким, друзям, тобі це повернеться в стократ. Моє кредо – не брати великих грошей. Пам'ятаю, якось позичила $200, але повернула їх доволі швидко.

Тимофій Нагорний: До ломбардів не навідувався, а от із комісійними магазинами за радянських часів доводилося мати справу. Друзям позичав доволі великі суми, причому багато завдяки цьому добре піднялися, стали великими бізнесменами. Найбільша сума, яку позичав, – $10 тис. Так сталося, що в 2009 році мені довелося взяти солідну суму в кредит, що спричинило певні проблеми, зокрема й сімейні. Сподіваюся, до кінця цього року це питання буде закрите. Тепер намагаюся оминати всі кредитні моменти.

Мілоська: Мені пощастило жодного разу в житті не позичати грошей, а тим більше великих сум. Я взагалі намагаюся ніколи не просити в борг і сподіваюся, що надалі мені це не знадобиться. А якщо хтось раптом попросить у мене позичити грошей – я по можливості, звісно ж, виручу цю людину. Хоча великих сум я ніколи нікому не позичала. І ще: коли я позичаю гроші, я одразу подумки прощаюся з тією сумою, яку позичила. Оскільки якщо дати гроші в борг, а потім щодня хвилюватися та думати: «А чи віддадуть мені мої гроші?», краще взагалі не позичати.

Що стосується ломбардів, то особисто мені не доводилося користуватися їх послугами. Когось вони, можливо, виручають. А ще я чула, що це дуже затягує, і коли людина починає заставляти потихеньку свої речі, їй потім важко зупинитися, і цей процес «заставив – викупив» може тривати роками.

Міка Ньютон: До ломбарду ніколи не зверталася, а гроші, в принципі, у борг не беру. З дитинства в сім’ї мене привчили завжди прораховувати бюджет і планувати все наперед. Друзям доводилося позичати, найбільша сума, яку я дала другові, – $2 тис. У мене є хороша звичка – завжди відкладати гроші на картку.

А ви розрахувалися з боргами?

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі

символів 999

Loading...

інформація