Дмитро Шепелєв: На «Фабриці зірок» час навести лад

Переїхавши до Білокам’яної, Дмитро жодного разу не пошкодував про своє рішення, враховуючи чудовий старт на «Першому» каналі. Увесь час Шепелєв проводить на роботі, а от обзаводитися родиною не поспішає. «Я надто юний для цього», - говорить ведучий.

Про «нове» життя у великому місті, стосунки з рідними й сімейний статус Дмитра Шепелєва читайте далі.

- Де проводиш найбільше часу?

- Із серпня минулого року я живу в Москві.

- Тобто, ти, як раніше, не розриваєшся між трьома містами?

- На щастя, цей період у моєму житті скінчився. Протягом довгих років я їздив з Мінська до Києва й назад. Я знав імена всіх провідниць, і вона платили мені взаємною любов'ю: не зачиняли туалет на станціях. Зараз я живу в одному місті.

- Москва прийняла?

- Я вважаю, так.

- Ти відчув зверхнє ставлення до тебе?

- Москва зустрічає хлібом, сіллю й танцем «Яблучко» на Білоруському вокзалі. Знаєте, я не відчув зверхнього ставлення, мені було доволі комфортно. Я вдячний тим людям, яких я зустрів у Москві за цих півроку, за теплий прийом, за щире ставлення і за можливість почуватися в Москві, як вдома.

- Про вас довго нічого не було чути в Києві, розкажіть докладніше, чим займаєтеся?

- Дякую, що уважно слідкуєте. Я веду на «Першому» каналі шоу «Достояние республики» і за сумісництвом працюю ведучим шоу на каналі «Україна» «Граєш чи не граєш».

- У чому різниця між російським і українським шоу-бізнесом?

- Складно говорити про різницю. Можливо, в Росії відмінні від України гроші, більше можливостей, більший масштаб, та я ніколи не втомлююся зізнаватися в коханні Україні й українцям. Вони анітрохи не гірші, вони просто інші – самобутні, щедрі. Я люблю й росіян - активних, цілеспрямованих. У кожній країні є свій плюс, я б не порівнював.

- Якби надійшла вигідна пропозиція, погодився б залишитися в Києві?

- Мабуть, на даний момент часу я б не прийняв цю пропозицію. Я дуже радий тому, як зараз складається моє життя, я дуже радий, що працюю на «Першому» каналі, мріяв про це довгі роки, дуже цим пишаюся.

- Робота в Москві – це спосіб напрацювати хороше коло знайомих?

- Звісно, й це не варто приховувати.

- Згоден з тим, що багато українських зірок їдуть у Москву за більш високими гонорарами?

- Я так не вважаю. Там опиняються найдостойніші.

- На сьогодні як поєднуєш особисте життя й роботу?

- Моя родина живе в Мінську, ми бачимося значно рідше, ніж раніше. Решту часу зайнятий роботою. Якщо видається вільний час, я намагаюся витратити його з користю: беру уроки акторської майстерності, уроки гри на фортепіано, уроки сценічного мовлення, ходжу в басейн і гурток моделювання.

- Замислюєшся про створення сім’ї?

- Наразі мені не потрібен шлюб. Мені здається, я надто юний, недосвідчений, зелений, тому не прагну цього.

- Ти закоханий?

- Звісно!

- Ти вів українську «Фабрику зірок-2», як оцінюєш проект у цілому?

- Мені здається, під час моєї відсутності всі розперезалися, настав час повернутися й навести лад. Говорячи іншими словами, я не стежив за третьою «Фабрикою зірок». На жаль, я не знаю, хто став переможцем, тому не можу дати ніякої оцінки. Я впевнений, що все, що робить Костянтин Меладзе, має абсолютний знак якості. Ім'я цієї людини – вже запорука успіху, а інше мені зовсім байдуже.

- Підтримуєш відносини з «Новим» каналом?

- Відносин з «Новим» каналом у мене немає.

- З переїздом змінилося коло друзів?

- У Києві нікого не втратив. Я спілкуюся з тими людьми, з ким був близький, коли жив тут. Переважно це люди, які не мають жодного відношення ані до телебачення, ані до радіомовлення, ані до преси. Ми дружимо протягом багатьох років, і, як і раніше, коли ми зустрічаємося, вони навчають мене української мови, а я пригощаю їх російським чаєм.

- Куди вирушиш у літню відпустку?

- Я хочу поїхати до Іспанії, подорожувати автомобілем. Минулого року в мене вже був подібний досвід у подорожі по США. Думаю, поїдемо великою, дружною компанією.

- Київ змінився?

- Київ – це місто, з яким пов'язано багато приємних спогадів, тому я не стільки помічаю зміни, скільки згадую, як мені добре жилося в цьому місті. Я люблю його таким, яким він є. Для мене Київ – це щось більше, ніж просто стара будівля або новий стадіон.

- Як тебе зустрічають у Мінську?

- Бабусиними й маминими сніданками, смачними вечерями, чим лишень не балують у дні моїх приїздів. Я гладшаю на десятки кілограм.

- Ти вважаєш себе секс-символом?

- Мені складно судити про себе з цього боку. Я був би більше радий, якби опинився у списку найрозумніших або найбагатших. Для чоловіка комплімент «ти найкрасивіший» доволі сумнівний, на мій погляд.

- Що можеш побажати молодому шоу-бізнесу?

- Молодому шоу-бізнесу я хотів би побажати якнайчастіше бувати в театрі, ходити в кіно, читати книжки, а усе решта неодмінно з’явиться. Ваш Д.Ш.