Юрій Покальчук. Бесіди з надзвичайним письменником, першокласним перекладачем і цікавезним чоловіком. Глава VII.

7. Про українську сучасну музику Якщо ми заговорили про музику, то питання з цього приводу. Ви виступаєте зі своїми віршами під акомпанемент свого рідного музичного гурту “ВВМ” — “Вогні Великого

7. Про українську сучасну музику
Якщо ми заговорили про музику, то питання з цього приводу. Ви виступаєте зі своїми віршами під акомпанемент свого рідного музичного гурту “ВВМ” — “Вогні Великого Міста”, Ви вже записали кілька альбомів, мали багато успішних концертів. Ви продовжуєте давати концерти? Де можна Вас послухати? Часто виступаєте?
— Останнім часом не так часто. Цього року було кілька концертів у Києві та в Івано-Франківську. Зараз ми готуємося до наступних концертів — у Львові і Києві.
А Ви співаєте? Чи це скоріше мелодекламація?
— Це не можна назвати співом у звичайному розумінні. Є французький напрямок сучасної музики. І я, фактично, займаю схожу нішу. Взагалі, деякі речі я підспівую, деякі речі інтоную (тут Покальчук демонструє мені свою мелодекламаційну майстерність. Дійсно, це не спів, це не декламування — це щось середнє, і це щось скріпляє бурхливий акторський темперамент. — Прим. ред.).
На Вашу думку, є українські групи, які могли б достойно представляти Україну за кордоном?
— У нас є досить багато цікавих музичних груп, які не можуть повною мірою реалізуватися, бо фінансова ситуація в Україні, загалом, слабка. Із достойних можна назвати Ірену Карпу. В неї була фінансова (спонсорська) можливість вийти на широкий загал. Дайте людям можливість виступати, рости, реалізуватися — і ви побачите, скільки у нас талановитих цікавих музикантів. От, наприклад, той же “Тартак” — вони вже розкручені. Особисто я вважаю, що “Тартак” багато крутіший від тих же “Гринджол”. Сашко Положинський (лідер “Тартака”. — Прим. ред.) працює, як машина. Він організований що аж занадто. “Мандри”, “Плач Єремії” — теж достойні команди. “Океан Ельзи” застряг на місці. Незабаром може почати падати.
Зоряність не буває завжди. Так само і з книжками. Не кожна моя книжка буде наступною вершиною, і тільки вони будуть користуватися солідним попитом.
Проблема є не тільки в тому, щоб надати гроші їм. Проблема є також у тому, щоб вийти на ефір, у ротації. “Форматна історія”, яку я ненавиджу. Я пам’ятаю, коли я був на радіо “Мелодія”, хороше радіо, мене керівництво питало: а що Ви хочете поставити? Українською мовою? Це не піде. І Чубай, “Тартак”, “Мандри” (Тарас Чубай — лідер “Плачу Єремії”. — Прим. ред.) їм “неформат”, а Софія Ротару, Павло Зібров — формат. Це знущання над українською естрадою. А хороше радіо.
Отут нам треба указ. І з Нацрадою треба це питання вирішити. “Формат-неформат” — це дуже штучні речі. Я розумію, що на розважальному радіо дуже серйозні твори не будуть котуватися. Але можна знайти компромісне рішення. Та ні, вони ставлять якісь хихоньки і погану російську естраду, і все це вульгарно, непрофесійно і псує смак нашої молоді.
Думаю, при новій Нацраді буде нагода вирішити це “форматне” питання. Має бути створено комісію “Культура українського телерадіопростору” — отам я їм і покажу.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі

символів 999

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net