Віталій Шинкар “Листопад”

                        I на вулиці пенсійний падолистна серці депресивний листопадлише закоханий зелений гімназистспокус побачити зуміє цілий рядв прогулянках у парках безбарвистихбо сподівається

24 листопада 2005, 11:09

                        I

на вулиці пенсійний падолист

на серці депресивний листопад

лише закоханий зелений гімназист

спокус побачити зуміє цілий ряд

в прогулянках у парках безбарвистих

бо сподівається від котроїсь з менад

отримати промовистий і чистий

цілунок свідчення його принад

холодний вітер з фінської затоки

санкт-петербурзька вогкість мокротеча

глінтвейну спорожняю п’яту склянку

та все чекаю на сніги глибокі

мороз і сонце а зажурена малеча

вже виглядає миколая та меланку

                    ІІ

накинувши на плечі плед

провести вечір біля лампи

гортаючи альбом естампів

чи сторінки індоарійських вед

під час дощу покуштувати чай і мед

втекти від згадки про дніпровські дамби

чи відали про свій кінець атланти

які читали рух зірок світил планет

почути як пожовкле листя

що падає повільно на обійстя

містично шурхотить

скривитись від бридкого диму

від того що ступив на середину

від того що сей рік минув як мить

                         ІII

наприкінці сумного листопада

в церкви приходить урочистий час

коли величний архістратиг михась

в небесних сил приймає дефіляду

на рік спиняється осіння інтифада

мороз йорданський грає сніжний вальс

за тридцять срібних відступає нас

легка застуда важкому грипу-гаду

лежу закашляний сонливий і понурий

відклавши справи зустрічі амури
звернувши погляд в бік телеекрану

де все мусолять вже набридлу новину

про неетично зведену стіну

на західному березі йордану

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі

символів 999

Loading...

інформація