Тіна Кароль: У дитинстві я мріяла стати стюардесою

Тіна Кароль, член журі популярного шоу «Голос. Діти», повідала про те, як вона готує учасників своєї команди до перемоги, і про своє дитинство, коли у неї був мандраж від виходу на сцену.

Тіна Кароль зараз активно готує свою команду до півфіналу і фіналу шоу "Голос. Діти". До речі, співачка вважає, що для маленьких артистів це просто безцінний досвід: «Опинитися в таких декораціях, на такій сцені, спілкуватися з відомими артистами, з Катею Осадчою, з Андрієм Доманським, співати з живим оркестром - жоден конкурс, жоден фестиваль не може зрівнятися з тим, що відбувається на цьому шоу. Звичайно, це й великий стрес, і тому особисто я в своїй команді зібрала таких дітей, які не дрейфують, не бояться випробувань, готові боротися і йти далі» - сказала артистка в інтерв'ю журналу «Отдохни».

Співачка також поділилася думкою, що зараз діти "зовсім інші": "Вони дорослі не по роках. Я не була такою. Моїм діткам від 9 до 12 років, а я в цей час ще й не мріяла про кар'єру співачки, я просто ходила до школи і збиралася стати стюардесою, бо мені подобалися подорожі... У мене не було якихось глобальних планів, я просто жила, насолоджуючись дитинством. Я взагалі почала співати тільки за своїм особистим бажанням з 14 років. Це досить пізно за теперішніх часів. Ті діти, які потрапили в мою команду, пройшли батли, йдуть у півфінал і в фінал, - вони самі вирішили, ким їм бути. Вони усвідомлюють свій шлях і прийняли своє майбутнє. Їхня заповітна мрія - це бути артистами, і вони на шляху до її реалізації"

Між тим, Тіна запам'ятається глядачам як дуже емоційний і турботливий тренер: "Між мною і дітьми встановилися довірчі стосунки. Я перед виступами сама роблю їм макіяж, вирішую зі стилістами, як їх одягнути. Дуже багато думаю про своїх маленьких артистів, розмовляю з ними по скайпу... Моє завдання - допомогти розкритися кожній дитині. А ще я хочу, щоб коли вони виходили на сцену і бачили мої очі, то розуміли: у цьому залі у них є дуже близька людина. Мам і тат поруч немає, вони перебувають за кулісами, в знімальному павільйоні. Втім, це часом на краще: дітей від батьків потрібно відгороджувати, щоб вони їх не страхали. Бо насправді те, як дорослі готують малюків до сцени, - це абсолютно неправильно. Найчастіше я бачу якусь фатальність, приреченість: «Або ти зараз нормально виступиш, або ніколи не будеш артистом». Я, коли це почула, одразу сказала: «До моїх дітей батьків не пускаємо». Адже що виходить: ці розмови призводять до того, що маленькі артисти йдуть на сцену зі страхом виявитися гірше за інших. Зі страхом, що їх не полюблять, не оцінять. А на сцену треба виходити з любов'ю до публіки, до музики, до себе і повним усвідомленням того, що ти зараз виступиш і проявиш себе - таким, який ти є "

У той же час артистка вважає, що хвилювання перед сценою - це абсолютно нормально, важливо відрізняти страх від мандражу: "Я пам'ятаю себе на конкурсах дитячих - настільки в мене був сильний мандраж, що я не могла з ним впоратися. Емоції переповнювали, і я багато працювала над собою, щоб їх побороти. Та й зараз щоразу, виходячи на сцену, - незалежно від того, маленька вона чи велика - я переживаю. Бо коли артист не хвилюється, він неживий. І емоції - це нормально. Але важливо пам'ятати: хвилювання про те, щоб вийти і зробити все добре, і страх - зовсім різні речі. Так що перше, що я стала робити з дітьми, - це тренувати їх так, щоб вони перейшли зі стану страху в стан любові. Та все ж я дуже переживаю перед прямими ефірами, оскільки вирішила: візьму страхи на себе. Для мене дійсно важливо не тільки щоб мої діти виступили гідно, але і щоб за них добре проголосували. І коли ці дні настануть, і ми їх перекреслимо в нашому календарі - далі подивимося".