Всеволод Нестайко “Тореадори з Васюківки”

Повернення в Країну ДитинстваКоли я була дуже маленька, читання як вид діяльності мене не цікавило. Я більше споглядала, відчувала, угукала, а ще більше їла та спала. Але невдовзі, приблизно у

30 травня 2006, 17:06

Повернення в Країну Дитинства

Коли я була дуже маленька, читання як вид діяльності мене не цікавило. Я більше споглядала, відчувала, угукала, а ще більше їла та спала. Але невдовзі, приблизно у дворічному віці, в моєму житті почалася книжкова ера. Звичайно, жанрово-стильові чи авторські дані перших книжок мене мало цікавили. Найважливішим був масштаб і яскравість малюнка, а також розмір і щільність кожної книжкової одиниці. Трохи пізніше почалася ера жанру – я читала казки, віршики, оповідання, байки… Мені було абсолютно байдуже, хто написав той чи інший текст. Головне, щоб це було цікаво, весело й захопливо. А вже коли я досягла десятирічного віку, в моєму книжковому житті запанувала ера автора. Тоді я не просто читала, а фанатично перечитувала майже всі твори якогось одного письменника. Була ера Андерсена, Носова, Жуля Верна, Дюма, Буличова… Але найбільше запам’яталася ера Всеволода Нестайка.

“У Країні Сонячних Зайчиків”, “Пригоди Грицька Половинки”, “Незвичайні пригоди у лісовій школі”, “Чудеса в Гарбузянах”, “П’ятірка з хвостиком”, “Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків”… Усіх улюблених творів цього чудового дитячого письменника й не перелічиш. Та найбільше мене вразили “Тореадори з Васюківки”. І не тільки мене, адже трилогію про пригоди двох друзів і однокласників Яви Реня й Павлуші Завгороднього перечитав увесь наш клас.

Ми, жителі сільської місцевості й учні невеликої сільської школи, неминуче асоціювали себе з героями “Тореадорів”. У нас так було багато спільного: побут, звичаї, мова, пригоди, захоплення. Майже в кожного з нас була своя Манька чи Контрибуція, найближчий і найщиріший друг/подруга, буркотливий і суворий дід Варава. Ми також мріяли про героїчні подвиги, небезпечні пригоди, суспільно необхідні винаходи, всесвітню славу. І так само, як Ява та Павлуша, кожен із нас частенько сидів у кущах за парканом чи в густих бур’янах за клунею. А все тому, що через заподіяну шкоду було соромно, страшно й небезпечно з’являтися на подвір’ї.

Герої Нестайка були такі близькі, а історії, що відбувалися з ними, так нагадували наші пригоди. Пам’ятаю, як ми з сусідським хлопцем Петром вирішили йти на подвиги. Для цього кожному з нас потрібен був гарний дубець (що ж це за герої без зброї). У дворі моєї бабуні якраз росли два молоді кленки. Коли ми з Петром пішли їх ламати, я не пам’ятала про те, що якраз ці два дерева бабуня просила не чіпати. “На дворищі мало затінку, – казала вона. – Ото як виростуть, буде нам не так спекотно”. До сих пір не можу зрозуміти, чому ми вподобали саме ці кленки, адже на нашому кутку, у дворі Петра чи моєї бабуні було багато деревини, якою можна було скористатися. Отож, коли ми зламали першого дубця, нас побачила моя бабуня. Як ми тікали з двору!.. Аж смуга лягла. А бабуня навздогін сердито погрожувала нам нами ж зламаним дубцем.

Дитячі роки… Хороші то були часи – веселі, цікаві, безтурботні. Кожен із нас, певно, може багато чого розказати зі свого босоногого дитинства. Або пригадати, читаючи знаменитих “Тореадорів”.

Два роки тому Всеволод Нестайко зробив нову авторську редакцію свого найвідомішого твору: видалив ідеологічні нашарування, незрозумілі сучасним читачам деталі, додав нові епізоди. Але коли перечитуєш “Тореадорів”, різниці майже не помічаєш. Це більше схоже на нове прочитання, на відновлення тексту і пригадування дитячого захоплення книжкою. І тому знову, як у дитинстві, хочеться дізнатися, що ж буде далі, які пригоди спіткають тореадорів, що нового вони утнуть…

Одним словом, “Тореадори з Васюківки” – “Це вещ!” Тому, приємних вражень і теплих спогадів.

Юлія Підмогильна

Досьє e-Motion на Всеволода Зіновійовича Нестайка

Рік народження: 1930.

Вид діяльності: письменник (проза, драматургія).

Найвідоміший твір: “Тореадори з Васюківки” (1973). Основу цього роману-трилогії склали такі повісті: “Пригоди Робінзона Кукурузо” (1964), “Незнайомець з тринадцятої квартири” (1966), “Таємниця трьох невідомих” (1970). “Тореадорів” внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Улюблені твори: “В Країні Сонячних Зайчиків” (1959), “Одиниця з обманом” (1976), “Пригоди Грицька Половинки” (1978), “Незвичайні пригоди у лісовій школі” (1981), “Чудеса в Гарбузянах” (1984), “П’ятірка з хвостиком” (1985), “Скринька з секретом” (1987), “Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків” (1988).

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (8)

символів 999

Loading...

інформація