Тамара Крюкова “Гордівниця Злата”

Захопливий сюжет і чарівна образність цієї книжки, підкріплені яскравою лексикою, сприяють похапливому заковтуванню її сторінок маленьким і не дуже читачем, спраглим до

6 червня 2006, 15:09

НЕ РОДИСЬ ГОРДІВЛИВА

Захопливий сюжет і чарівна образність цієї книжки, підкріплені яскравою лексикою, сприяють похапливому заковтуванню її сторінок маленьким і не дуже читачем, спраглим до непідробної щирості викладу. А все тому, що “Гордівниця Злата” Тамари Крюкової – це справжнє фентезі, роман-казка, що, до того ж, складається з трьох самостійних частин, “Гордівниці”, “Закляття гномів” та “Кубка чарівника”.

Вільно буде зауважити, що питомо “дитяча” книжка анітрохи не нудна, оскільки це аж ніяк не “техногенна” вигадка авторки на поталу модним смакам. До речі, твори Тамари Крюкової недаремно називають “відповіддю Гаррі Поттеру”, а її саму порівнюють з Астрід Ліндгрен.

Отже, історія чванькуватої дочки бакалійника Злати, якій судилося перейти усіма колами романної епопеї, відбути карколомні пригоди і небачені випробування, таїть у собі найважливішу з життєвих метафор, тавруючи найбільший з людських гріхів – гріх гордині. Звісно, аби прийти до розуміння цього, героїня роману, юна красуня Злата, опуститься до “казкового” низу, відбувши завдяки злим чарам і роль мініатюрної Дюймовочки (“впавши, залишилася на висоті”), і нещасної полонянки то в гномів, то в кентаврів, то в амазонок (“втекла, не утікаючи”), і, нарешті, щасливої нареченої і переможниці злих сил.

Дивують багата уява і м’який гумор авторки, любов до несподіваної реалізації метафори: казкової, побутової, навіть жанрової. Наприклад, назви романних глав “Кубок чарівника” і “В’язень” (у наступній версії дилогії “Зоряний лицар” – “В’язень дзеркала”) нібито й апелюють до відповідних творів про Гаррі Поттера (пор. “Гаррі Поттер і келих вогню” та “Гаррі Поттер і в’язень Азкабану”), але не більше того. Така “апеляція”, виправдана законами ринку, спростовується висловом американського філософа й поета Емерсона про те, що уява – не талант окремих людей, а здоров’я кожного. Мовляв, заманюючи читача, ми працюємо-таки для дітей, а це справа благородна.

Втім, в Т. Крюкової, яка любить цитувати Емерсона, усе трохи інакше. Її назви – лише натяки на можливий “жанровий” хід-виверт авантюрної оповіді, натомість наповнений він оригінальним, суто авторським, навіть без особливого зазирання до міфопоетичної скарбниці, вмістом.

Безперечно, моральні та біблійні цінності, приховані в контексті фенетезійних колізій, а також вивірені “казкові” характери героїв і глибина іноді зовсім не казкових думок і проблем вирізняють роман Т. Крюкової з-поміж засилля відверто розважального чтива. Втім, цікавою “Гордівниця Злата” видасться тим, хто хворіє на комплекс “гидкого каченяти” і не вірить у відродження діаманту людської душі з попелу побутової прагматики.

Загалом, пишучи про дитячі книжки, важко уникнути спокуси порівняння, зайвої сентиментальності та “дорослої” вищості над черговим підлітковим чтивом. У випадку ж із цією книжкою всі компоненти критичної пихи вивітрюються, немов відьомські чари, а гору бере несподіване зацікавлення карколомним сюжетом, майстерною композицією та несподівано мудрим, казково вивіреним, але по-кіношному відкритим фіналом оповіді.

Ігор Бондар-Терещенко

Тамара Крюкова “Гордівниця Злата”. – Х.: Ранок, 2005. – 544 с.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі

символів 999

Loading...

інформація