E-motion розпитав у знаменитостей, які розмовляють українською, чи вважають вони принциповими мовні розбіжності та як вони називають своїх дітей.
Хореограф Сергій Костецький: – Першим віршем, який я вивчив у дитячому садку, був «У лісі-лісі темному». Я з таким ентузіазмом повсюди його декламував, що мама почала називати мене не інакше як «Сіреньким». Через якийсь час це прізвисько мені геть набридло, але своє «фе» я висловив їй лише в 9-му класі. Коли на одних урочистих шкільних зборах вона доволі голосно вимовила моє «ім'я» на весь зал, я був готовий провалитися крізь землю. Думав, що це прізвисько приклеїться в школі, але, на щастя, минулося.
Зате вдома в мене з мамою відбулася перша серйозна розмова, після якої вона почала називати мене Сергієм. Немає значення, якою мовою батьки називають свою дитину: Мішею чи Михасем, Яріком чи Ярославом. Головне, щоб ім'я вимовлялося з любов'ю та подобалося дитині. А якою мовою – російською, англійською, українською, та хоч китайською – абсолютно байдуже!
Телеведуча Ольга Фреймут: – Особисто мене мама в дитинстві називала смішними чоловічими іменами – Вася, Петя. Кожна мама сама вирішує, як називати свою дитину. Ім'я – це не політика, я вважаю, що це стан душі. Я свою доньку, наприклад, називаю Златочка. Найголовніше, щоб мені та дитині подобалося. А думка інших не така вже й важлива...
Ольга Сумська: – Мене мама в дитинстві називала «зайченя» або «лялюня». Мені це страшенно подобалося. Я вважаю, що не так принципово, як називати свою дитину. Найголовніше, щоб ти її любив, і їй справді подобалося, як ти її називаєш. Тут немає місця якимсь правилам і постулатам. Насамперед повинні бути сімейні основи. Я свою молодшу дочку називаю «Анюсик-доцик», а старшу – «Тонюсик-доцик». Наприклад, хороший друг нашої сім’ї, його звати Олексій, завжди просить його називати «Олекса». Це звучить просто і приємно. Ще один приклад: ми свою доньку спеціально не записували у свідоцтві як «Ганна», записали «Анна».
Анна Гросу – мама співачки Аліни Гросу: – Ми вдома розмовляємо виключно українською мовою, адже це моя рідна мова. Я по-різному називаю Алінку, але найчастіше «Алюся», «Алюсик». Мені здається, немає значення, як називати свою дитину. Головне, щоб ласкаво та приємно. Як діти звикли з дитинства, так краще й називати, не змінюючи. Дитина обов'язково це оцінить!
Дизайнер Оксана Караванська: – Мене в школі називали Кася (від Караванської). Щиро кажучи, з 15 років і до інститутських років багато хто вважав, що мене звуть Катерина. Батьки називали по-різному: коли сварили – казали Оксана, а ласкаво – Сяня. Те, якою мовою батьки звертаються до дитини, – соціальна позиція кожного. Чому ми можемо обговорювати російську й українську мову, а не замислюємося над тим, що багато сімей називають дітей англомовними іменами, такими як Елізабет, Даніель. Я не думаю, що з цього треба робити велику проблему. У нашій сім’ї спілкуються українською мовою, дітей звати Марічка та Святослав.
Антін Мухарський: – У дитинстві до мене зверталися російською мовою, оскільки це були радянські часи, і навколо була тотальна русифікація. Що стосується мови, до цього питання я ставлюся дуже серйозно. У державі остаточно треба визначити позицію російської й української мов. Я нікого не хочу засуджувати, просто треба справді працювати в цьому напрямі.
Зараз велика рідкість, коли навіть в україномовних сім’ях спілкуються чистою літературною мовою, найчастіше це суржик або діалектизми. У нашій сім’ї розмовляють більше російською, оскільки Сніжана (прим. дружина Сніжана Єгорова) російськомовна, але я однаково намагаюся вносити свою лепту. Наприклад, синові читаю книжки українською.
А як ви звертаєтеся до своїх дітей?