Ведучий каналу "1+1" Юрій Горбунов, як відомо, став одним із восьми українців, яким довірили нести Олімпійський вогонь в Англії. Ми розпитали в Юрія про його емоції під час такої грандіозної пробіжки.
- Юрію, розкажіть, як так вийшло, що ви стали факелоносцем?
- Один із генеральних спонсорів Олімпіади взимку проводив опитування серед своїх клієнтів на тему - хто, на їхню думку, зі світу шоу-бізнесу й від спорту гідний нести Олімпійський вогонь? Народ вибрав мене, а від спорту - Аню Безсонову. Найцікавіше, що після опитування мені подзвонили поцікавитися: чи не проти я нести вогонь! Я кажу: звичайно, не проти! Це ж така честь! Мене попросили прислати розміри, щоб за ними пошили спеціальну білу форму. Мені залишалося тільки взяти з собою своє взуття білого кольору.
- А куди взяти? Розкажіть, де все відбувалося?
- Наша група летіла з Києва до Амстердама, потім до Манчестера, і звідти автобусом хвилин 45 везли до середньовічного англійського міста Честера, там і була наша база. Увечері після спільної вечері влаштували нараду, на якій усім видали форму, заздалегідь зшиту за нашими розмірами, розповіли, як усе відбуватимуться. На ранок спеціальний автобус повіз мене й Аню Безсонову до призначеної точки. Ми їхали досить довго, десь 2 години від Честера, на північ Уельсу, практично до океану, де розташовувалося спеціальне місце збору факелоносців нашої ділянки.
- ДИВІТЬСЯ ФОТО: Наталя Валевська з чоловіком показала хорватам свої вбрання
- А там на вас, напевно, вже чекали глядачі.
- Так, там були тисячі фанів! Люди кидають заняття, роботу, стоять з двох боків вулиці й чекають на факелоносців. Виходиш з автобуса - тебе просто розривають, із тобою фотографуються, запитують, звідки ти, просять дати потримати вогонь. А це, до речі, заборонено! Коли вже проїхав автобус із прямою трансляцією ВВС і з усіх каналів світу, коли попередня дівчина несе вогонь, і ти прикурює у неї цей факел, усі скандують: "Go, go!"... Ти біжиш, і ось ця реакція тисяч людей, які стоять на вулиці... Ти розумієш, що зараз ти, Юра Горбунов, за тисячі кілометрів від Батьківщини. Тобі аплодують тисячі людей, які тебе не знають і просто кричать тобі "Факелоносець, браво!" - це неймовірно. Я ще таких емоцій не переживав у своєму житті.
- Яку відстань ви пробігли?
- Невелику - 300 метрів. Потім передаєш факел наступному. Бігти з факелом у високо піднятій руці не дуже зручно. Але це відбувалося на такому емоційному підйомі... Поруч із тобою біжить охорона, поліцейські супроводжують на мотоциклах. І вони періодично казали: "Не біжи, йди пішки". Тому що тисячі людей перекривали дорогу, вони всі хотіли до тебе доторкнутися, вони підносили на руках дітей. (сміється) Це було неймовірно! Увечері того ж дня в нас була благодійна вечеря, нам роздали подарунки. Всім факелоносцям подарували на пам'ять факели, в кожному – 8 тисяч дірочок! Вони символізують 8 тисяч факелоносців, які несуть Олімпійський вогонь. І одна з них - точно моя!