Софія Ротару: Будинок мені ніхто не дарував - я на нього заробила, а син допоміг

- Софіє Михайлівно, ваш онук Толік довгий час захоплювався діджейством. Досі цим займається?

- Так, це йому так само цікаво. А от професію він вибрав іншу - фотографа. Так що в мене тепер є особистий фотограф.

© Володимир Шевчук, tochka.net

- А чим молодша внучка Софія займається?

- Кінним спортом, музикою, співом... Дівчинка прекрасна! У мене взагалі всі внуки прекрасні, я їх дуже люблю. Чим Соня буде займатися в житті, я ще не знаю, але поважатиму будь-який її вибір. Вона зараз учиться в американській школі, тож, думаю, продовжить навчання в Лондоні.

- Легко відпустите її в Лондон?

- Звичайно, дуже важко буде пережити розлуку. Але я весь час у роз'їздах, так що ми, на жаль, і так дуже рідко зустрічаємося. Так було і з сином - я залишала його на два-три місяці, коли їхала на гастролі. Звичайно, йому було дуже складно і важко без мами і тата. Але моїм онукам повезло, тому що батьки завжди поруч.

- Софіє Михайлівно, ви вже живете в тому будинку, який син подарував вам до ювілею?

- Який будинок? Хто подарував? Розкажіть докладніше.

- Говорили, що син подарував вам триповерховий будинок в Ялті...

- Давайте розкажу всю історію. Коли мій чоловік був живий, лікарі радили йому бути завжди на свіжому повітрі. От ми й побудували невеликий дерев'яний будиночок. Але, на жаль, мій чоловік пішов з життя. Але мені ж теж потрібне свіже повітря. Це було більше десяти років тому, ми дуже довго будувалися. Тому будинок мені ніхто не дарував - я заробила, а син допомагав.

© Володимир Шевчук, tochka.net

- А які подарунки зазвичай заведено дарувати у вашій родині на свята?

- Хіба головне подарунок? Головне - щоб ми всі були разом, щоб говорили одне одному гарні слова. Це добре, коли вся родина збирається разом. Я вам скажу, що велика родина - це дуже велике щастя.

Читайте також відверте інтерв'ю з Лілією Подкопаєвою.