Твір 13-річної дівчини вражає не по дитячому глибокими роздумами над тим, що відбувається у країні сьогодні. Рядки, наповнені відчаєм та болем, але маленька патріотка вірить у перемогу нашої країни та мріє, аби її твори прочитали ті, кому сьогодні найтяжче, хто сьогодні на передовій. «Будемо сильні – залишимось вільні», - наголошує маленька поетеса.
Б’є по серцях невгамовний молот,
А вітер зі сходу безмежно чорний:
Лихо посіяло лютий холод
І мідним кинджалом до себе горне.
Небо розбите сузір’ям біди,
Осінню дихають мертві рядки,
Все, що лишилось – це смутку ходи,
Мир, що розірваний на шматки.
Вибухів гуркіт і плач материнський
Воїнів кличе на захист вітчизни.
Не змусить прогнутися морок чужинський,
Ми всі – українці до самої тризни.
Ви – визволителі Батьківщини,
І кожен в думках віддає вам сили.
У світло блаженне земля порине,
Міцніші за камінь братерства вітрила.
В полум’ї лиха горять ваші сни,
Поле широке покрилося тінню,
Окутали відчаєм хмари війни,
Будемо сильні – залишимось вільні.
Зорі, трисвітла сторожа блакиті,
Дух український у часі єднають.
Вони допоможуть вам чорної миті,
Вони – діти вічності, все пам’ятають!
Вікторія написала чимало віршів, це один з них. Вона мріє передати свої твори на передову. Разом з нею і інші діти переможці відомої премії висловили таке ж бажання – вони готують власноруч зроблені обереги та пишуть листи нашим воїнам. «Найближчим часом ми визначимося яким чином та за допомогою якої організації передамо дитячі вірші, твори та обереги на фронт», - каже організатор премії «Диво-дитина» Віктор Новіков.