Ассія Ахат: Мені щастило з чоловіками

Цього року Асія вперше долучилася до традиції святкування Масляної, хоча вважає, що приготування млинців – справа невдячна. Співачка рідко проводить час на кухні, але іноді тішить коханого смачними десертами.

Про «смачні» подробиці особистого життя Ассія Ахат розповіла E-motion:

- У вашій сім’ї збереглася традиція святкування Масляної?

- Якщо чесно, ніколи не дотримувалася традицій, можна сказати, цього року Масляна стала для мене прем'єрою. Так склалося історично, що моя родина вважалася атеїстами. Хоча мої прапрадіди були священнослужителями, їх вважали ізгоями в суспільстві, тому їм довелося втекти з країни. А от уже бабусине та дідусеве покоління за радянських часів побоювалося демонструвати свою релігійну причетність. Усі діти хрестилися таємно, без розголосу.

- Млинці все-таки пекли?

- Так, млинці періодично пекли, тим паче, це проста страва. Наскільки я пам'ятаю, беруться не надто дорогі продукти - борошно, вода, цукор і яйце. Єдине – це трохи невдячна праця: поки жінка стоїть і смажить млинці, члени родини їх миттєво ковтають.

- Самі за це не беретеся?

- Якийсь час тому я сама готувала, ходила в магазин, усю домашню роботу намагалася робити самостійно. Мені ніхто не допомагав, і можу сказати, готувала доволі смачно. Я майже 20 років прожила на Подолі, тож подружки та друзі доволі часто навідувалися в гості.

- Чим зазвичай пригощали?

- У мене завжди щось було приготовлено. Я вийшла заміж у 18 років, і, безперечно, довелося всьому вчитися. Мені щастило з чоловіками. Перший був невибагливий у їжі. Нинішній не культивує їжі, для нього головне – щоб мені було добре. Він не вважає, що я повинна балувати його на кухні різними стравами, хоча, напевно, це оцінив би. Я знаю, він дуже любить вафельний тортик зі згущеним молоком, іноді радую чоловіка десертами, він дуже щасливий.

- Зізнайтеся, на кухню бракує часу чи частіше відсутнє бажання?

- Напевно, усе разом: не хочеться, жодного задоволення це не приносить. Хоча не можу сказати, що кухня викликає в мене відразу, часом люблю мити посуд, це навіть заспокоює – миєш тарілку, дивишся у вікно, медитуєш (сміється). А от що стосується приготування страв, не можу сказати, що мені це приносить задоволення. Я вважаю, що кожен повинен займатися своєю справою. Якщо матеріальне становище дозволяє, чому не дати роботу людині, яка це робить залюбки та професійно?

А скільки часу на кухні проводите ви?