Андрій Джеджула: У піонерському таборі приторговував горілкою

Завзятий мандрівник і шоумен розповів E-motion, як продавав горілку в Польщі, спав на вокзалі в Німеччині та подорожував по Кубі під час урагану.

15 лютого 2010, 17:45

Якщо ви досі не визначилися, де провести відпустку, тоді E-motion і Андрій Джеджула йдуть до вас! В ексклюзивному інтерв'ю мандрівник і колишній дипломат розповів нам про найкращі місця для відпочинку.

- Андрію, чи пам’ятаєте ви свою першу закордонну поїздку?

- Якщо не помиляюся, це була Польща. Я відпочивав у піонерському таборі під Познанню. Провів там десь місяць і, щоб були гроші на кишенькові витрати, приторговував горілкою, пилососами, прасками — ну як усі. Поляки до нас самі приходили, дивилися, що є – і купували. Тому в нас завжди були гроші на жуйки та на різні солодощі.

- А потім ви виросли та стали дипломатом. Пристрасть до подорожей – це професійне?

- Ви знаєте, за роки моєї роботи я не так уже й багато поїздив. Побував лише в Палермо, Відні, Женеві та Нью-Йорку. Тобто об'їздив усі штаб-квартири ООН. Тому не можна сказати, що жага подорожей з'явилася саме тоді.

- Скільки вже змінили закордонних паспортів?
 
- Ой, це складно сказати. Спершу у мене був дитячий, потім дорослий, Радянського Союзу, потім – дипломатичний. Загалом, мабуть, близько семи.

- До речі, прізвище у вас для іноземців, напевно, складне. Були конфузи з вимовою?

- Так, часто називають містер Дзідзула (сміється). Адже треба враховувати, що в багатьох мовах немає навіть таких звуків, як «ж». У мене друг є, у якого прізвище Тинний, то його багато іноземців називають містер Тіні. Він навіть прізвисько таке одержав - Тіні. 

- А ви ніколи не хотіли переїхати жити в іншу країну та стати містером Дзідзулою?

- Єдина країна, до якої я хотів би переїхати, – це США. По-перше, я прекрасно володію мовою, аж до сленгу. Також американці близькі мені за менталітетом і стилем життя. Вони не такі манірні, як європейці. Звісна річ, це країна розвиненого капіталізму, тому до сусідів по сіль не підеш. Але якби в США була робота у сфері шоу-бізнесу – ані хвилини не думав би.

- Проте поки що туди їздите як турист. А яке ваше улюблене місце відпочинку?

- Це країни Карибського басейну. Саме там можна по-справжньому відпочити.

- Де, на ваш погляд, найбільш привітне населення? І, навпаки, де спілкування з місцевими жителями не додає позитивних емоцій?

- Найгірше ставлення – це в Єгипті й Туреччині. Гадаю, це не є таємницею для багатьох. Хоча ні. Найогидніше ставлення до туристів – у Криму! Туди я ніколи та нікому не порекомендую їхати. Відчуття таке, наче ми щось винні місцевому населенню. На кшталт «понаїхали». Здавалося б, люди, навпаки, повинні бути привітними, оскільки їхній основний дохід саме туризм, але вони, схоже, цього не розуміють. А прекрасне ставлення до туристів на Кубі. Дуже привітне населення. Також країни Латинської Америки. І був нещодавно у США, теж дуже змінилося на краще ставлення до туристів.

- А от солістка групи «НеАнгели» Слава в інтерв'ю E-motion розповідала про Кубу абсолютно протилежне. Та й взагалі, відпочинок на Острові Свободи їй не дуже сподобався – холодно та бідно.

- По-перше, Куба велика, і виникає запитання, де саме вона відпочивала. На узбережжі Карибського моря чи Атлантичного океану. Тим паче, у кожної країни та регіону є не дуже підходящі періоди для відвідування. Я, наприклад, їздив на Кубу в різний час, навіть у період ураганів. Це що стосується погоди. Що стосується населення — повторюся, люди там дуже привітні. І взагалі, можу впевнено сказати, що Куба – прекрасна країна, і дарма Слава робить такі висновки. Просто вона, певно, потрапила не в той час і не в те місце.

- Які країни у вашому списку «обов'язкові для відвідування»?

- Аргентина, Перу, Австралія. Також хотілося б показати коханій Бразилію та Мексику. Мексику ж завжди відкриваєш по-новому, і я бзалюбки побував там ще раз. Там багато цивілізацій змішалося, а мене як любителя історії й археології, це дуже приваблює. А от що стосується азіатських країн, то тут я не дуже великий любитель. Хоча охоче поїхав би до В'єтнаму, Камбоджі та Японії. І неодмінно хотів би поїхати до ПАР і побувати на сафарі.

- А куди не поїхали б за жодні гроші?

- Гарячі точки мене не приваблюють (сміється). Хоча в Ірак цікаво було б поїхати. Загалом ніяк не приваблює Німеччина. Вона надто манірна, вилизана, чиста. Я не бачу нічого цікавого для себе.

- До речі, я читав, що ви об'їздили Німеччину автостопом.

- Так, було таке. Хотілося пригод, а багато грошей я не мав. Але зараз я не вбачаю нічого класного в цьому — це скоріше для студентів, у яких є багато вільного часу. У мене ж часу дуже мало, тому я віддаю перевагу все-таки його берегти та якнайшвидше пересуватися.

- У якому найбільш незвичайному місці вам доводило ночувати?

- На залізничній станції в одному з німецьких міст. Ми спізнилися на поїзд, і довелося спати на брудних, металевих кріслах. Було не дуже приємно.

- Я знаю, у вас є своє турагентство. От прийде до вас людина і скаже: «Є 1000 доларів, хочу поїхати кудись позасмагати, поплавати». Що порадите?

- Можна почекати якийсь гарячий тур. Але загалом, звісно, фантастики не існує. Тобто купити за 300 баксів те, що коштує 1000, — нереально. Це міф. І, тим паче, в таких пропозиціях є завжди якісь підводні камені: поганий готель, харчування за свій рахунок тощо. От, наприклад, ми поїхали в круїз, здавалося б, усе включено, але наприкінці нам виставили рахунок за напої у тисячу доларів. Тому я радив би все-таки трохи збільшити бюджет поїздки. Але якщо можливості немає – тоді лише Єгипет.

А ви, шановні читачі, де волієте відпочивати?

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (5)

символів 999

Loading...

інформація