Алібі готові до створення сім’ї і не проти громадянського шлюбу

Аня й Аліна Завальські впевнені: штамп у паспорті – не головне, важливо, щоб люди кохали одне одного.

Сестри Завальські намагаються не афішувати свого особистого життя, усвідомлюючи те, що публічність породжує чутки та зачіпає найпотаємніші струни душі.

Розвіяти домисли про сім’ю, чоловіків і майбутнє заміжжя «Алібі» постаралися в ексклюзивному інтерв'ю для E-motion:

- Як складаються стосунки з батьками? Наскільки вони причетні до вашого особистого життя?

- Аліна: Нас часто питають про батьків, можливо, тому, що наш батько – продюсер. Стосунки складаються чудово, хоча, певно, багато хто вважає, що вони досі якось на нас впливають, контролюють. Насправді все зовсім не так.

- Аня: Батьківський ступінь свободи у взаєминах із дітьми складається більш гармонійно тоді, коли діти вже чітко розуміють, чого вони хочуть у житті. Звісна річ, ми завжди залишаємося дітьми, поки живі та здорові наші батьки. Я відчуваю, що ми з Аліною почали більш мудро розмірковувати про ту або іншу батьківську позицію, почали ставити себе на їхнє місце. Багато чого прощається, хоча конфлікти теж трапляються, але вони стали не такими антагоністичними.

Зізнаюся, часом мені бракувало повітря, хотілося свободи, але якщо чесно, я, певно, точно так само ставилася б до своїх дітей. Нам із батьками дуже пощастило, а засуджувати – неправильно. Я вдячна за ту свободу, яку вони нам згодом навчилися давати. Свобода полягає в тобі самому, у твоїх думках, і якщо все правильно вибудувати, батьки тобі в цьому тільки допоможуть.

- На сьогодні ви живете з батьками чи окремо?

- Аня: Якийсь час ми жили з Аліною на квартирі, і, зізнатися чесно, самостійне проживання пішло лише на користь. Ми нарешті відчули, що означає займатися побутом самостійно, для нас це було важливо. Багато питали: «Навіщо вам це потрібно? Ви завжди зайняті, навіщо навантажувати себе проблемами, якщо з батьками завжди зручно?» Але зрозумійте, коли постійно зручно, людина не розвивається.

- Аліна: Ми відчули, що настав той час, коли треба відділитися. Нам ніщо не заважало, просто так склалися обставини, цей процес був абсолютно природній.

- Аня: Спершу в батьків, може, і було відчуття невеликої образи, гіркоти, але нам вдалося все це м'яко та безболісно згладити. Принаймні, ін'єкція першого окремого проживання була. Потім, коли вже почали з'являтися більш серйозні стосунки, батьки були готові до того, що ми можемо жити окремо.

- На ваш погляд, спільне проживання з чоловіком до шлюбу необхідне?

- Аня: Із різними людьми – різна схема. Із кимсь це буде прийнятно, з кимось – неприпустимо. Це залежить від твого ступеню готовності до тієї або іншої форми стосунків.

- Аліна: Мені здається, пожити в громадянському шлюбі – це непогано. Знов-таки, кожен для себе вирішує та вибирає, з ким йому зручно жити. У побуті людина виявляється трохи інакше, не так, як на зустрічах, побаченнях або на спільному відпочинку.

- Аня: Головне, щоб громадянський шлюб не затягся. Може, хтось вважає, що штамп у паспорті – це не головне, а головне, щоб люди були разом і кохали одне одного. У мене був подібний досвід – я жила з чоловіками в різні періоди свого життя. Відчуття того, що це може вилитися в щось серйозне, в мене не було з самого початку, тому нічого й не склалося. Якщо ти розумієш, що стосунки не розвиваються в принципі, тоді втрачається й сенс спільного проживання.

- Зараз ви вже готові до сімейного життя?

- Аня: Морально я була готова до цього досить давно, кілька років тому. Це треба сприймати легко, з певною часткою бажання. На цьому етапі мого життя я навчилася одержувати задоволення і від стану самотності, і від творчої рефлексії, і від чоловічої уваги й турботи, які зараз є в моєму житті. Мені добре від того, що я правильно ідентифікую себе в цьому світі. Сприймаю все, що відбувається з мудрістю та подякою. І питання про заміжжя для мене зараз не головне!

- Аліна: Мені взагалі здається, що страху сімейного життя бути не може. Якщо хтось відчуває почуття страху, отже, не та людина поруч. Коли ти розумієш, що саме з цією людиною хочеш створити сім’ю, народити дітей, не важливо, скільки тобі років – 17, 20 або 30.

- Аня: Страх і жалість – це, напевно, саме ті паралізуючі почуття, які можуть зіпсувати та зруйнувати стосунки.

- Аліна: Я давно готова до створення сім’ї. Єдине – починаєш думати, як же поєднувати сім’ю, дітей із творчістю та роботою. З іншого боку, я себе дуже швидко заспокоюю, адже багато наших колег відмінно справляються з усім цим.

- Аліно, як ставишся до чуток про освідчення?

- Аліна: Щиро кажучи, мене це вже дратує. Я не підтверджую та не спростовую цієї інформації, яка стосується мене та мого коханого. Наш принцип – не афішувати особистого життя. Я не розумію, звідки ця інформація береться в інтернеті, газетах. Це ніщо інше, як вигадки журналістів.

- Аня: Мене взагалі дивує, що в нашій країні так легко можуть видати заміж або розлучити, а найгірше, що подають це все, як пряму мову учасників подій. Оце й обурює. У мене теж були ситуації, коли подавалися інтерв'ю від мого імені, причому, обговорювалося моє особисте життя.

- Є якісь методи убезпечити особисте життя від пильної уваги?

- Аліна: Та я загалом і обмежую своє особисте життя, проте чутки народжуються. Тим паче, ми час від часу з'являємося на світських заходах із хлопцем, але нічого не коментуємо.

- Аня: Я прекрасно розумію правила гри, за якими всі грають. У мене був випадок, коли один телеканал дуже цинічно скористався моєю ситуацією, саме в момент розставання із хлопцем. Мене запросили брати участь у телешоу, я навіть не підозрювала, наскільки це може бути нелюдяно використане проти мене. Коли я давала згоду на участь у шоу, я попросила в жодному разі не чіпати людини, з якою будуть пов'язані ці запитання. А до нього прийшли від мого імені із проханням прокоментувати ситуацію. Я не була до цього готова і не знала, що таке станеться безпосередньо в студії. Мені нічого не залишалося робити, як зупинити гру. Я розуміла, що все виходить з-під контролю. Я тоді дуже довго переживала та не могла пробачити зачеплених почуттів. На сьогодні мене складно зачепити висловлюваннями преси, оскільки я розумію, для чого цей інструмент створений і яка кінцева мета.

- Іноді доводиться вибирати між особистим життям і кар'єрою, як знайти золоту середину?

- Аня: Багато з людей усе життя перебувають у пошуку відповідей на ці запитання, а деякі вже знайшли (сміється).

- Аліна: У мене це питання, на щастя, уже не стоїть. У мене в усьому гармонія, відсутні розбіжності, роздратування. Дуже важливо, коли кохана людина тебе розуміє та підтримує.

- Аня: Щоб знайти формулу щастя, треба заповнити всі душевні ніші. Недарма кажуть, що людина не може бути щасливою, якщо в неї десь є прогалина: у друзях, роботі, в особистому житті. Кожна сфера повинна бути заповнена, необхідний баланс між усіма складовими. Запорука щастя – зрівноважити шальки терезів, щоб твій внутрішній стан відповідав тому, що навколо тебе.

Із нетерпінням чекаємо розвитку стосунків зіркових наречених – Ані й Аліни Завальських.

Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділися в соціальних мережах

Теги

Читай також


Новини партнерів


Коментарі

символів 999

Новини партнерів

Новини tochka.net

Новини партнерів

Loading...

Ще на tochka.net