Популярна артистка разом зі своїм чоловіком прилетіла до Києва, щоб виступити на комедійному шоу «Вечірній Квартал».
- Анжеліко, розкажіть трохи про свою сім’ю.
- Ну, в мене двоє дітей – Льоня (чоловік співачки) і донька Ліза. Старший у мене дуже талановитий, виступає на російській естраді. Він співає, пише музику та вірші. Просто чудова людина і зовсім не примхлива. Найголовніше – його вчасно погодувати. А молодша, Ліза, у нас плавчиха, режисер, художниця і ходить на хор. До того ж моя дочка ще репер. Але це не всі її таланти, вона ще любить грати на барабанах. Ми з чоловіком подарували їй на Новий рік барабанну установку. Дочка сяяла від щастя, і заявила нам, що створить свою музичну групу.
- Ви строга мама?
- Так. По-перше, статус мами зобов'язує мене проводити більше часу з дитиною. У нашій сім’ї дуже непроста ситуація у зв'язку з роботою та постійними гастролями. Виховання на відстані – це не дуже добре. Поки справляємося, і Льоня старається, але тільки в ті моменти, коли її треба розважити, а мені доводиться іноді якось коректувати її поведінку. Якщо я бачу якусь небезпеку або в мене з'являється тривожний настрій, я, звісно, її смикаю. Але все-таки намагаюся робити це рідше.
- У вас дочка не розбалувана? Вона не вимагає від вас купити їй якісь модні штучки?
- Ліза в нас загалом не розбалувана дитина. У зв'язку з тим, що в нас лімітований графік спілкування з нею, вона дуже нудьгує. Ми намагаємося одне для одного робити все можливе, щоб усі в родині почувалися комфортно. Вона дуже чутлива та комунікабельна.
- Анжеліко, скажіть, а ви чоловіка виховуєте? Він прислухається до ваших порад?
- Це безглузде заняття. Можу сказати як дружина зі стажем, а ми 13 років разом – це зовсім безглузде та непотрібне заняття. Загалом сім’я – це питання компромісів.
- Якщо виникають якісь суперечки, хто перший іде на примирення?
- Льоня. Він швидше відходить, ніж я. Адже я такий персонаж, із напором. Якщо я відчуваю, що в чомусь права, то переконати мене неможливо.
- Ви готуєте?
- Так, звісно. Я можу назвати себе справжнім українським кулінаром. (Анжеліка Варум родом зі Львова). Я можу вам похвалитися, я смачно готую. Можете поцікавитись у мого чоловіка. У мене кухня – це момент релаксації. У мене два улюблені місця в квартирі – це кухня та ванна кімната. Ванна кімната – бо Льоня якимсь дивом примудрився вибрати кахлі оранжевого кольору. Мені таке ніколи на думку не спало б. Тому будь-яке відображення в дзеркалі виходить зовсім чарівним.
- Яка страва найулюбленіша в Леоніда?
- Він дуже любить супи, й обов'язково часниковий. Звісна річ, борщ.
- Як ви ставитеся до того, що вас називають незмінним секс-символом?
- Мені, безумовно, приємно. Якій жінці не буде приємно, якщо її вважатимуть найсексуальнішою.
- Вас можна назвати модницею?
- Ні. Мене не можна назвати модницею. Для мене це такий інтимний захід – піти в магазин. Мені дуже важливо підібрати вбрання за кольором і стилем. На це все я витрачаю багато сил і енергії. І я на багато речей просто закриваю очі. Оскільки не бажаю витрачати на це купу часу. Я реалізуюся на сцені.
- Але все-таки кожен ваш вихід на сцену запам'ятовується. Не тільки завдяки хорошим пісням, а й ретельно обраному вбранню?
- Я люблю всю цю підготовку. Мої батьки – музиканти. У першому відділенні виступав джазовий колектив, а в другому - вар'єте. І от мене залишали за лаштунками з сукнями для вар’єте, це було таке захоплення – приміряти пір'я й вбрання!
- Із ким з українських знаменитостей ви товаришуєте?
- Чесно кажучи, ми в російському шоу-бізнесі не встигаємо дружити. Наші близькі друзі – Володя Пресняков і Наташа Подільська – ображаються на нас, що ми ніяк не можемо зібратися на дачі.
- У вас є хобі?
- У мене немає хобі. Музика – це і моє хобі, і професія.
- Ви можете собі дозволити піти прогулятися парком? Адже багато зірок скаржаться, що уникають зайвої уваги до себе на вулиці.
- Можу погуляти. Але мене дуже рідко впізнають. Оскільки впізнають тих, хто хоче бути впізнаним.
- Як ви вважаєте, буває дружба між артистами?
- Це кому з артистів як пощастить. У нашої сім’ї є багато артистів-однодумців. Тут є інша проблема – ми не встигаємо дружити. Ми, наприклад, можемо заїхати до Макаревича раз на п'ять років – це таке щастя, коли він приготує м'ясо і можна посидіти за роялем і поспівати. Востаннє збиралися півтора року тому, дуже маленьким колективом. Був Андрій Макаревич, Тетяна Лазарєва, щоправда, без Міші Шаца, він нам зрадив, поїхав грати у футбол.
Поставили гарну музику, смачно поїли, випили вина. Що може бути краще? На жаль, а може, й на щастя, часто зустрітися не вдається.
- Як ви реагуєте на жарти гумористів, пов'язані з вами?
- Загалом я з великим трепетом зустрічаюся з гумористами, бо я дуже тонкий поціновував і слухач. Я вважаю, що найкраще дивитися жарти по телевізору.
Як ми встигли переконатися під час інтерв'ю, Анжеліка Варум і справді має чудове почуття гумору та доволі самокритична.
А як ви ставитеся до смішних жартів на свою адресу?
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі