Несподівану пропозицію зробила Алла Борисівна Пугачова групі «Dруга Рiка». Примадонна захотіла, щоб музиканти взяли участь у проекті «Пісні для Алли», присвяченому до дня народження Алли Борисівни та виконали одну з її пісень. Ми вирішили дізнатися подробиці в соліста групи «Dруга Рiка» Валерія Харчишина.
- Валерію, коли вам надійшла пропозиція від Алли Борисівни та як ви відреагували?
- Чесно кажучи, спершу ми подумали, що це жарт. Щоб упевнитися, що з нами не жартують, вирішили поцікавитись, чи не можна виконати іншу пісню.
На що одержали детальну відповідь, що Алла Борисівна вибрала саме цю пісню та попросила групу «Dруга Рiка» виконати її на музичному триб’юті в Москві.
- Одразу погодилися чи взяли час на роздуми?
- Роздуми з приводу участі в нас виникли тільки тому, що ми не знали, як бути із цією піснею. Прослухавши її, ми зрозуміли, що виконати пісню в стилі глем-рок нам не вдасться, а тим паче заспівати її як Алла Борисівна. Загалом мало кому з музикантів вдавалося зробити вдалий триб’ют. Також ми не бачили потенціалу пісні змінити її до саунду групи «Dруга Рiка».
- Ніхто з учасників групи не заперечував проти участі в такому проекті?
- Коли стало зрозуміло, що з нами ніхто не жартує, навіть не обговорювали нічого, а просто почали працювати. Усі були одностайні. Потім уже, в процесі роботи, були хвилини, коли виникали складнощі і щось не вдавалось, але ж від цього робота над піснею стає лише цікавішою. Завжди хочеться почути, що ж вийде в результаті.
- Яка пісня з репертуару Алли Борисівни вам імпонує найбільше?
- У репертуарі Алли Пугачової величезна кількість пісень, які я хотів би почути у виконанні групи «Dруга Рiка». Пам'ятаю, колись друзі подарували мені старий програвач, і ми влаштовували вечори, прослуховуючи старі платівки. Серед них була пісня «Журавлик». Тоді ми були просто в захваті і від запису, і від того, як вона виконувалася. Я не кажу, що це рок-музика, але це і не звичний сьогодні поп. Та музика була значно відвертішою й чеснішою, ніж сьогоднішня пластмасова, що звучить із приймачів і телевізорів. А пісню «Надо же» я поcлухав недавно, коли їхав у машині і зрозумів, що хочу її заспівати. Якщо всі ті звуки зіграти зараз за допомогою сучасних технологій, то вийде дуже модна сучасна пісня. Ще мені подобається текст В. Кузьміна. Він чимось нагадав нашу пісню «За що». Саме тому я хотів би її заспівати. Та я її й заспівав тоді разом з Аллою Пугачової, коли їхав у машині.
- На ваш погляд, що дасть групі участь у такому проекті?
- Із багатьма учасниками проекту я хотів би познайомитися та поспілкуватися. Серед них є легенди російського року, музику яких ми слухали в дитинстві. А загалом у поспіху та метушні ми так і не поспілкувалися з Аллою Борисівною в Києві на «Різдвяних зустрічах». Сподіваюся, зможемо поспілкуватися цього разу.
- Як взагалі ставитеся до Алли Борисівни?
- Вона випромінює таку енергетику, якої вистачило б на сотню сучасних виконавців. Усе, хоч що б вона робила, приносило успіх. Алла Борисівна дуже сильна жінка, і ми ставимося до неї із великою повагою.
- Як ви вважаєте, що спільного у музики Пугачової та року?
- Якщо уважно вивчити творчість Алли Борисівни Пугачової, то можна зрозуміти, що в 70-ті та 80-ті вона створювала музику, яку намагаються повторити сьогодні. Там є і рок, також є indie хард-рок. Пугачова і рок завжди були поруч.
- Чи могла Алла Борисівна стати справжньою рокершею?
- Вона незалежна жінка, а в стилі рок це, мабуть, головне. Гадаю, людина, яка грає чесну музику, не залежить від суспільної думки, не пристосовується і не грає кон'юнктуру, і є рок-музикантом.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі