Міла Нітич: Я довго була закохана у свого однокласника

19-річна Міла Нітич нетерпляче чекає зустрічі випускників, що має відбутися найближчим часом. Співачка не тільки хоче побачити багатьох друзів, а й своє шкільне кохання.

- Міло, чи були у вас романтичні стосунки з кимось із однокласників?

- Ой, та в кого із нас їх не було? Був хлопчик, з яким я три роки сиділа за однією партою. Він мені дуже подобався, я була закохана в нього, але він сприймав мене як подругу.

- Але зараз, коли ви популярні, він шкодує, що не відповів взаємністю?

- Можу вам по секрету сказати, що зараз він залицяється до мене.

- Він вам усе ще подобається?

- Не скажу (сміється).

- А на випускному, коли всі випили, не намагалися розповісти про своє почуття?

- Мені було не до цього, якщо чесно. Я пам'ятаю, що в мене була жахлива метушня напередодні випускного. Адже це як весілля — один раз у житті буває. Тому мені дуже хотілося купити гарне вбрання для цього вечора, хоча тоді я не могла собі цього дозволити. Але все-таки змогла назбирати грошей хоч би на прокат сукні, яку я хотіла.

- І як пройшов випускний?

- Це було схоже на казку. Того вечора все було так, як мені хотілося.

- Ви напилися того вечора?

- Ні. Навпаки, почувалася прекрасно! Звісна річ, горілка під столами була в усіх, але пили ми потрохи, щоб зустріти світанок у нормальному стані. Так і вийшло.

- Після цього зустрічалися з однокласниками?

- Так, щоб усіх побачити разом, ні. Мені вже третій рік не вдається приїхати. Але сподіваюся, що цього року все-таки вирвуся на річницю нашого випуску.
- Ніхто з однокласників не казав, що ви загордилися зірковістю?

- Я якою булою, такою й залишилася. Якщо мої погляди на життя і змінилися, то на краще. І я розумію, що пишатися мені особливо нічим, оскільки я не досягла по суті нічого. Тому, слава Богу, подібних відгуків про себе я не чула.

- А вчителі в школі про вас добре відгукувались?

- Учителі мене любили за кмітливість. До 10-го класу я навчалася добре, але потім активно почала займатися своєю музичною діяльністю і, безперечно, пропускала уроки. Я могла місяцями не з'являтися в школі, але потім приходила – і теми лущила, як горішки.

- Який предмет вам давався найскладніше?

- Математика. Хоча я дуже любила алгебру, коли почала пропускати уроки, було вже важко надолужити згаяне. А геометрію я просто ненавиділа, оскільки її не розуміла.

- Хотіли б повернутися на шкільну лаву?

- На якийсь час, звісно, хочеться. Адже це прекрасний час. Але треба рухатися далі. Думаю, в житті буде ще багато цікавого.

Також читайте інтерв'ю з Лізою Ющенко «У школі я ходила тільки у формі і боялася директрису».