Ольга Герасим’юк: не пером єдиним

Деякі колеги називають її успішним професіоналом, ледь не геніальним продюсером, зачинателем соціальної української журналістики, інші послуговуються словосполученнями “істеричка” та “народна

6 червня 2006, 16:58

Деякі колеги називають її успішним професіоналом, ледь не геніальним продюсером, зачинателем соціальної української журналістики, інші послуговуються словосполученнями “істеричка” та “народна плакальниця”. Треті наголошують на відсутності аргументів та непрозорості в прийнятих нею рішеннях. Але обличчя ведучої сентиментальних мильних ток-шоу – це лише часточка Ольги Герасим’юк.

Щодня мільйонні аудиторії споживають інформаційний продукт, не замислюючись над тим, що його виробляють сотні “позакадрових” журналістів. Зірками ефіру стають лише одиниці, але й з-поміж цих “обраних” не всі здобувають народну славу. Її не визначають дипломами, не вимірюють науковими ступенями та й навіть грошовим еквівалентом, проте коли людина отримує листи з позначкою “Президенту України та Ользі Герасим’юк” – це таки означає, що слава “постукала до неї у двері”.

У двері самої слави Ольга почала стукати вже у сімнадцять. Тоді за рекомендацією редакції газети “Комсомольское знамя” молода пирятинська дівчина вступила на факультет журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Свій шанс вона не проґавила: закінчила престижний ВНЗ із червоним дипломом, згодом працювала в газетах “Коза”, “Независимость”, журналі “Людина і світ”, в УНІАНі.

Підкоривши висоти пресової журналістики, Ольга проявила себе на телебаченні. Саме за телевізійні проекти на каналі “1+1” вона отримала престижні зарубіжні та українські нагороди: Гран-прі міжнародного фестивалю “Екоефір-99”, премію “Всенародне визнання” за кращу авторську програму року (2000), звання “Найкращий журналіст 1999 року” від фонду “Український вимір”.

Любов масової аудиторії до Ольги Герасим’юк постала разом із програмою “Без табу” – це був відчутний удар по рейтингам мексиканських серіалів. Інтелектуальна вартість телепроекту є дуже сумнівною, попри це, симпатії публіки не меншають. Сама авторка спокійно реагує на критику, мовляв, скільки прихильників – стільки й тих, хто не сприймає її творчість як якісну журналістику. Та, на думку Герасим’юк, “Без табу” вже стала окремим соціальним інститутом, якого потребує український глядач.

У 2005 році Герасим’юк стала генеральним продюсером каналу “1+1” і відкрито заявила про себе у вітчизняній політичній журналістиці. Разом із В’ячеславом Піховшеком створила телевізійний прес-клуб “Іду на Ви”. Довкола нового рейтингового проекту одразу виникло безліч чуток: ніби-то його прихована мета – “відмити” заплямовану репутацію Піховшека. Водночас на каналі виникає ще дві точки конфлікту. По-перше, неаргументоване закриття популярної передачі “Подвійний доказ”. По-друге, запрошення до команди ТСН колишнього працівника СБУ. Якою мірою ці факти пов’язані з персоною Ольги Володимирівни – можна лише здогадуватися.

За своєю природою журналістика виявилась недалекою від політики: тепер Герасим’юк – депутат Верховної Ради України за списками НСНУ. Наскільки успішним буде нове амплуа пані Ольги в контексті загальнонаціонального політичного реаліті-шоу – визначатиме знову ж таки український глядач, щоправда, на цей раз – у якості виборця.

Ірина Гук, Альона Прокопова

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

Читай також

30 липня 2007, 10:57
26 липня 2007, 10:10

Коментарі

символів 999

Loading...

інформація